У статтi наведено результати дослiдження особливостей нутритивного статусу 90 учнiв 1–11-х класiв загальноосвiтнiх шкiл мiста Львова. Виявлено, що в бiльшостi з них щоденний харчовий рацiон був у цiлому незбалансованим, мiстив надлишок енергiї та бiлкiв на тлi нестачі мiкроелементiв i вiтамiнiв. В учнiв початкової школи з недостатньою масою тiла (10 %) були визначені дефiцит енергетичного забезпечення внаслiдок зменшеного споживання жирiв, нестача мiкронутрiєнтiв, вiтамiнiв. Натомiсть серед учнiв 5–8-х та 9–11-х класiв виявлено 20 % дiтей із надмiрною масою тiла, що асоцiювалося з дисбалансом в надходженнi важливих нутрiєнтiв на тлi споживання збiльшеної кiлькостi висококалорiйних продуктiв. Ці дослiдження доводять необхiднiсть нутритивної корекцiї та корекції способу життя школярiв для профiлактики формування метаболiчних порушень i їх наслiдкiв, покращення стану здоров’я.

Кашель у дітей є доволі частою причиною звернень до педіатрів і сімейних лікарів. З одного боку, це пояснюється тим, що кашель є захисною реакцією організму, яка спрямована на очищення верхніх дихальних шляхів від подразників, що потрапляють ззовні (дим, пил, холодне чи сухе повітря, чужорідні тіла тощо) або через ендогенні компоненти (слиз, частки епітелію тощо). Кашель, що виникає зрідка, є фізіологічним, він сприяє видаленню слизу, що накопичується в гортані. Відкашлювати його може навіть повністю здорова дитина, і це не повинно викликати тривоги. Частий, тривалий кашель має викликати занепокоєння й потребує консультації лікаря та обстеження [1 ]. З іншого боку, гостра інфекційно-запальна патологія органів дихання посідає перше місце серед усіх захворювань респіраторного тракту, частота її істотно зросла в останні роки. За даними проф. Ю.В. Марушко (2015), у більшості випадків гострі респіраторні захворювання розпочинаються саме із сухого кашлю. Він може зберігатися протягом усього часу, що хворіє дитина, як, наприклад при гострому фарингіті, чи транс

У статті розглянуті сучасні аспекти епідеміології, діагностики, клініки й лікування гострих ротавірусних діарей у дітей. Наведено основні положення консенсусу ESPGHAN (2014) стосовно гострих діарей. Проведений аналіз ефективності застосування в комплексі лікування гострої ротавірусної діареї інтерферонпродукуючого пробіотичного препарату Субалін. Показана його ефективність на підставі аналізу літератури й власних даних.

77www.mif-ua.com ¹ 1 (69) • 2016Здоров'я дiтей є iнтегральним показником за-гального благополуччя суспiльства [4][5][6]. Незва-жаючи на зусилля медиків і науковців, резуль-тати дослiджень свiдчать про наявну тенденцiю до погiршення показникiв здоров'я дiтей та пiдлiткiв в Українi [7]. Спостерiгаються зростання поширеностi морфофункцiональних вiдхилень мо-лодого органiзму, гострої та хронiчної соматичної захворюваностi, збільшення числа випадків синдро-му дезадаптацiї, вроджених вад розвитку тощо [8][9][10][11].Важливим елементом розвитку дитини є її харчування. Воно має вирiшальне значення для здоров'я, працездатностi, стiйкостi органiзму до впливу факторiв довкiлля. Рацiональне харчуван-ня є необхiдною умовою формування нормального стану здоров'я дiтей на всiх вiкових етапах їх розвит-ку й одним з основних факторiв, вiдповiдальних за збереження здоров'я дитячого населення [2].Для дiтей шкiльного вiку особливе значен-ня має повноцiнне й регулярне харчування, що повинно забезпечити пiдростаючий органiзм всiма необхiдними макро-та мiкронутрiєнтами, вiтамiнами й мiнеральними речовинами [1,3,12, 13]. Окремi нутрiєнти та їх поєднана бiологiчна дiя вiдiграють провiдну роль у забезпеченнi не лише фiзичного, а й нервово-психiчного розвитку, опiрностi органiзму до дiї несприятливих факторiв довкiлля, функцiонування iмунної, кровотворної систем, нормалiзацiї обмiну речовин, профiлактицi соматичних алiментарно-залежних захворювань i порушень когнiтивних функцiй [14, 15, 17]. В Українi на сьогоднi недостатньо дослiджень, що узагальнювали б данi про стан харчування школярiв рiзного вiку, поширенiсть порушень хар-чової поведiнки та дефiциту основних макро-i мiкронутрiєнтiв. Розробка нових та удосконален-ня iснуючих технологiй щодо збереження здоров'я пiдростаючого поколiння є прiоритетним завдан-ням педiатрiї [5].Метою дослiдження була оцiнка особливостi хар-чового статусу учнiв загальноосвiтнiх шкiл м. Льво-ва рiзного вiку (початкових, середнiх i старших класiв), виявлення дефiциту споживання мiкро-та макронутрiєнтiв, порушень харчової поведiнки. Ìàòåðiàëè òà ìåòîäè äîñëiäaeåííÿУ дослiдженнi взяли участь 90 учнiв загальноосвiтнiх шкiл мiста Львова. Вiдповiдно до вiку вони були подiленi на 3 групи: 1-ші -4-ті класи (вiк 6-9 рокiв), 5-ті -8-мі класи (вiк 10-13Адреса для листування з авторами: Пасiчнюк I.П.

Актуальність. Останнім часом все більшого значення набуває питання забруднення навколишнього середовища різними мікроелементами. Особливо несприятливий їх вплив навіть у малих концентраціях на стан здоров’я дітей, у тому числі імунної системи, тому що дитячий організм у процесі розвитку більш схильний до їх накопичення. Мета. Оцінити навантаження мікроелементами у дітей — жителів сучасного міста Львова (Західний регіон України) та взаємозв’язок показників імунітету з порушенням їх балансу. Матеріали та методи. Відібраним рандомізованим методом за принципом «копія-пара» у 50 пар (n = 100) здорових дітей віком 6–15 років, які проживали на територіях району дослідження та сільської місцевості від моменту народження, було проаналізовано вміст окремих важких металів (токсичних Рb, Сd та умовно-есенціальних Fе, Сu, Zn, Мn, Сo, Сr, Nі) у волоссі методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Імунний статус цих дітей оцінювався за складом і експресією поверхневих фенотипів імунокомпетентних клітин прямим імунофлюоресцентним методом за допомогою панелі моноклональних антитіл. Математична обробка результатів дослідження проводилася за методами параметричної і непараметричної статистики. Результати. Вміст важких металів в організмі дітей, які проживають в умовах сучасного міста, перевищений у декілька разів. Одночасно спостерігалося зниження рівня умовно-есенціальних мікроелементів. Результати аналізу кореляційних зв’язків між основними показниками імунограми та концентрацією мікроелементів у біосубстратах дітей виявили тісний взаємозв’язок між ними, що підтвердило вплив екологічного фактора на основні імунологічні показники. Математичні рівняння також підтвердили наявність факторіально-результативного взаємозв’язку в системі «забруднення навколишнього середовища — захворюваність — мікроелементний склад біосубстратів — імунний статус» і мають прогностичне значення. Висновок. Дослідження показали, що імунний статус, мікроелементний склад біологічних середовищ організму та комплексна оцінка їх взаємозв’язку дозволяють розглядати ці показники як критерії екологічного ризику.