The gold standard treatment for end-stage heart and kidney failure is simultaneous heart and kidney transplantation. The global number of recipients on the waiting list and performed organ transplants increases annually. However, there is a lack of well-defined selection criteria for multi-organ transplants, leading to variations based on geographic region and local protocols. In this study, we present our initial experience with simultaneous heart and kidney transplantation in Patient P, a 51-year-old individual with severe calcification of the mitral valve and end-stage chronic kidney disease. Surgical correction was not possible, and thus the patient underwent orthotopic simultaneous heart and kidney transplantation. During the early postoperative period, the patient experienced acute renal failure in the transplanted kidney, which was managed through courses of hemodialysis. The findings of this clinical observation represent the first experience of multi-organ transplantation in Ukraine. Our clinical observation illustrates the successful feasibility of simultaneous orthotopic heart and kidney transplantation, showcasing promising immediate and medium-term follow-up results.

2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ Режим перфузії як фактор виникнення когнітивної дисфункції у хворих, що перенесли аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу Мета роботи-оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). Матеріали і методи. У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, отримані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця-аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 ± 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група-40-60 мм рт. ст., 2-га-більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проводили до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A).

No abstract

Мета. Проаналізувати залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) від глибини анестезії у хворих після оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) - коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. Шунтування коронарних судин виконано 79 пацієнтам з ІХС, яких розподілили на дві групи за єдиним критерієм - в залежності від глибини анестезії під час перфузії. До 1-ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник біспектрального аналізу (BIS) утримувався на рівні менше 40, до 2-ї – на рівні від 40 до 55. До оперативного втручання, на 7-й день та через 3 міс після нього в обох групах застосовували нейрокогнітивні тести: шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination - ММSЕ), а також тести за методикою Grooved pegboard і за методикою Trial Making Test Part A. Результати. Застосування тесту MMSE продемонструвало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції набирали на 7,8% (14,2; 5,6), а через 3 міс – на 3,8% (7,3; 3,4) менше балів у порівнянні з кількістю балів, яку вони набирали до операції. Пацієнти 2-ї групи на 7-й день після операції набирали на 4,3% (-8,3; 4,3) менше балів, а загальна кількість балів, яку вони набирали через 3 міс, не відрізнялася від загальної кількості балів, набраної ними до операції (-5,3; 0). Застосування тесту візуальної уваги (Trial making test Part A) показало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тестового завдання на 13,8% (11; 16,5), а через 3 міс - на 3,3% (0; 5,7) більше часу у порівнянні з доопераційними показниками. У 2-й групі на 7-й день після операції пацієнти витрачали на виконання тесту на 3% (-2,4; 5,7) більше часу, а через 3 міс - на 2,6% (3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції. Результати тестування за методикою Grooved pageboard були такими. Пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тесту на 8% (5,5; 10,9), а через 3 міс - на 4,8% (2,5; 9,4) більше часу, ніж до оперативного втручання, пацієнти 2-ї групи – відповідно 7,1 (5,2; 12,3) та 3,6% (2,4; 9,8). Висновки. Результати клінічних досліджень у хворих після виконання коронарного шунтування показали, що під час штучного кровообігу показники BIS на рівні 40 – 55 відповідають оптимальній глибині анестезії, що є запорукою зменшення частоти виникнення ПОКД у ранньому періоді та через 3 міс після оперативного втручання. Фактором ризику виникнення ПОКД під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS менші 40.