The literature review presents the history on the deve­lopment of modern ideas about medullary thyroid cancer, which is a little more than fifty years. It demonstrates the impressive achievements of modern science, which made it possible to move from clinical and morphological descriptions of individual cases and variants of diseases to studying and elucidating the mechanisms of their development at the molecular genetic level within a short period of time. To a large extent, this became possible thanks to the discovery of a number of combined forms of endocrine pathology, in particular multiple endocrine neoplasia syndromes among which medullary thyroid cancer plays a leading role. Based on achievements in this field, a method of surgical correction of medullary cancer even before its occurrence was proposed, which marked the emergence of a new direction in surgery — a preventive surgery. The history of studying medullary thyroid cancer begins with the discovery of a separate population of cells present in a small amount of thyroid tissue. In his report made at the meeting of the Royal College of Physicians in London on January 27, 1876, called Contribution to the minute anatomy of the thyroid of the dog, E. Cresswell Barber first described the presence of clusters of unusual cells in the gland, which morphologically differed from the known follicular cells. Currently, a new direction of clinical surgery is being formed — a preventive surgery. The basic principle of prophylactic surgery is the removal of one or another organ, if the absolute risk of developing a specific pathological process in it is proven. In the situation under consideration, this is medullary thyroid cancer, which occurs in 100 % of individuals who are hereditary carriers of the mutant RET proto-oncogene. A similar risk exists for persons with some forms of colorectal cancer, malignant tumors of the mammary gland, ovaries in which their hereditary origin has been proven on the basis of detected mutations of certain genes. Intestinal resection, mastectomy, oophorectomy lead to the elimination of the potential threat of tumor development or its removal in situ, when it has not yet acquired the nature of a formed malignant neoplasm.

Огляд присвячено картині великого художника епохи Відродження Леонардо да Вінчі (1452—1519), на якій зображена засмучена молода жінка Ліза дель Джокондо, також відома як Ліза Герардіні. Картина протягом п’яти століть була піддана різним експертизам, обговорювалася художниками, мистецтвознавцями, представниками інших спеціальностей, викликала і викликає суперечливі думки та висновки. Леонардо да Вінчі створив геніальну картину з використанням розробленої ним техніки сфумато, суть якої полягає у відсутності чітких ліній та різких переходів від кольору до кольору. Один колір плавно переходить в інший. При цьому створюється ілюзія ледь помітного серпанку між глядачем та зображенням. Зображення Мони Лізи практично повністю виконано у техніці сфумато. М’які тіні, накладені у куточках рота та навколо очей. Якщо дивитися на портрет з різних кутів зору, то вважається, що вираз обличчя змінюється. Обриси обличчя також пом’якшені. Здається, що видно повітря, яке обволікає фігуру.Фахівці оцінювали картину візуально за допомогою різних прийомів та пристроїв, але їхні висновки були суб’єктивними. Аналізували тонкі деталі зображення Мони Лізи, вираз її обличчя, фігуру, одяг, пейзаж на тлі якого написаний портрет, відтінки фарб тощо. Крім обговорення художніх достоїнств картини, у другій половині ХХ ст. виникли питання про фізичне здоров’я Лізи дель Джокондо: чи була вона здорова чи страждала на якісь хвороби? Зрозуміло, що судити про стан здоров’я за зображенням людини, намальованої або сфотографованої, яка до того ж проживала 500 років тому, дуже складно і навряд чи оцінка буде об’єктивною, за винятком випадків, коли захворювання виявляється характерними змінами зовнішності, що дає змогу встановити остаточний діагноз, наприклад, синдром Кушинга, акромегалія тощо.Останніми роками до переліку можливих патологічних розладів, які спостерігаються у Лізи дель Джокондо, додалося ще одне захворювання, щодо наявності якого точаться суперечки не лише у медичному середовищі. Йдеться про гіпотиреоз — недостатність гормональної функції щитоподібної залози, яка супроводжується наявністю низки зазначених симптомів. Такої думки дотримуються багато дослідників, але не менша кількість фахівців заперечують наявність гіпотиреозу у Лізи дель Джокондо.Можна погодитися, що спроби робити висновок про стан здоров’я осіб, зображених на картинах чи фотографіях, за рідкісним винятком, є малообґрунтованими. У такій ситуації можна погодитися з постулатом: кожен бачить те, що хоче бачити. У будь‑якому випадку, безсмертне полотно Леонардо да Вінчі залишається символом вічної, чарівної та загадкової краси і жіночності.

Epidemiology of medullary thyroid cancer is presented in the literature review. Thyroid cancer is the most common form of endocrine oncological pathology. It accounts for 96–97 % of all malignant tumors of endocrine organs. According to the Surveillance, Epidemiology, and End Results Program (USA), the incidence of thyroid cancer in 1975–2009 increased approximately threefold, from 4.9 to 14.3 cases per 100,000 population. At the same time, the mortality rate remained low, approximately at the same level, 0.5 cases per 100,000. Such a situation can be explained to some extent by the improvement of diagnostic capabilities of the early, often preclinical, stage of thyroid tumors. Medullary thyroid cancer ranks third after papillary and follicular cancer, but surpasses them in terms of aggressiveness. It is a re­latively rare disease. This type of tumor makes up 1–9 % of all thyroid cancers. Against the background of the general tendency to increase the incidence of thyroid cancer, the absolute number of cases of medullary cancer according to various data remains relatively stable. Epidemiological characteristics of medullary thyroid cancer deserve attention in the age aspect, as well as when considering the frequency of detecting these tumors at autopsy of people who had no signs during their lifetime. In clinical practice, medullary thyroid cancer occurs in two main forms — sporadic and hereditary. The latter is represented as part of the combined syndrome of multiple endocrine neoplasia type 2 (MEN-2), which, in turn, is divided into two subtypes: MEN-2A and MEN-2B syndromes. MEN-2 syndrome is a rare combined hereditary pathology. Sporadic medullary thyroid cancer accounts for approximately 70–80 % of such tumors. It is accompanied by other types of endocrinopathies. Most cases of medullary thyroid cancer occur in the fifth decade of life. The presented data on the epidemiology of medullary thyroid cancer allow for a more detailed and in-depth study of this pathology and contain a certain amount of useful and necessary information.