Дослідження особливостей взаємозв'язку між діаметрами в корі та без кори на різних висотах стовбурів ялиці білої здійснено за результатами замірів 60 модельних дерев (27 для умов С3 та 33 для умов D3) у модальних ялицевих деревостанах Українських Карпат. Встановлено, що досліджувані типи лісорослинних умов (ТЛРУ) С3 та D3 не мають істотного впливу на значення товщини кори дерев ялиці. Регресійні залежності між діаметрами в корі та без кори встановлено способом порівняння біометричних показників восьми рівнянь, які запропонували різні автори. Розраховані на основі дев'яти біометричних показників середні ранги досліджуваних рівнянь показали, що найкраще взаємозв'язок між діаметрами в корі та без кори для стовбурів дерев ялиці описує рівняння, яке запропонував Crous (2009) (№ 4), а найгірші результати – рівняння № 6 (Meyer, 1946). Рівняння, що враховують висоту заміру діаметрів, загалом дали точніші результати, порівняно з іншими. Найбільші значення відхилень між фактичними та модельними значеннями діаметрів без кори спостережено у верхівковій частині стовбура (відносна висота – понад 0,8). Здійснено вирівнювання отриманих коефіцієнтів регресії для рівняння Crous (2009) за способом найменших квадратів з використанням квадратичної функції. Середнє відхилення між фактичними та змодельованими діаметрами без кори становить 0,13 %, що свідчить про адекватність підібраного рівняння.

Товарна структура запасів є важливою таксаційною характеристикою господарського значення деревостанів і враховується під час визначення суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як основної частки лісового доходу, обґрунтування віку головного рубання, вибору головної породи, визначення ефективності лісогосподарських заходів, економічних розрахунків з оцінки ефективності лісовирощування, оцінки раціональності розкряжування стовбурів дерев на ділові сортименти, планування постачання лісоматеріалів від заготівельників до споживачів, складання балансів виробництва та низки інших завдань. У роботі описано основні підходи до характеристики деревного запасу за розмірно-якісними категоріями, які діяли в різний час на території України від початку ХХ ст. і до сьогодні. Здійснений аналіз лісовпорядних інструкцій, державних стандартів та робіт науковців, виконаних на підставі польових досліджень товаризації запасу деревостанів, дає змогу зробити висновок, що найзнаковішим є використання класів добротності, якості та товарності деревостанів. Проаналізовано зміни, які відбулися у підходах до класифікації лісоматеріалів за розмірами та якістю під час переходу до нових, гармонізованих з європейськими стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Серед них до найвагоміших можна віднести: збільшення частки ділової деревини у запасі внаслідок зниження вимог до якості деревини; зростання обсягів заготовлених лісоматеріалів, які використовують для технологічного перероблення; запровадження чотирьох класів якості для ділової деревини та виокремлення дров'яної деревини для промислового і непромислового використання; збільшення кількості розмірно-якісних категорій під час класифікації лісоматеріалів (сім класів діаметрів замість трьох); перехід від використання діаметра колоди без кори у верхньому відрізі для визначення об'єму лісоматеріалів до серединного діаметра в корі або без кори; відмова від промислового призначення сортиментів під час їх класифікації на користь розмірно-якісних критеріїв відповідно до потреб споживчого ринку. Також простежено розвиток нормативів з оцінки товарної структури запасів деревостанів і стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Наведено основні чинні нормативні документи, які використовують у практиці ведення лісового господарства під час товаризації запасу.

Для дослідження таксаційної будови за діаметром ялицевого елемента лісу у семи підприємствах лісового господарства Українських Карпат та в НПП "Сколівські Бескиди" закладено 14 прямокутних тимчасових пробних площ та 61 кругову пробну площу (у 15 таксаційних виділах). Дані суцільного переліку дерев ялиці зі замірами їх діаметрів використано для визначення особливостей розподілу кількості дерев за діаметром. Моделювання фактичного розподілу кількості дерев здійснено за допомогою шести фунцій щільності розподілу: дво-, три-, та семипараметричного розподілу Вейбулла, гамма- та бета-розподілу, Sb розподілу Джонсона. Виявлено, що ялицеві деревостани характеризуються значною мінливістю діаметра. За результатами аналізу основних усереднених статистичних показників різних функцій розподілу за діаметром ялицевого елемента встановлено, що дво-, трипараметричний розподіл Вейбулла, гамма- та бета-розподіл завищують показники асиметрії та ексцесу порівняно із фактичним розподілом, Sb розподіл Джонсона занижує ці показники порівняно з фактичними, найближчі результати має бімодальний розподіл Вейбулла. Отримані результати непараметричної оцінки за допомогою χ² критерію Пірсона дають змогу зробити висновок, що найпридатнішою функцією для дослідження таксаційної будови модальних ялицевих деревостанів Українських Карпат є семипараметричний розподіл Вейбулла, а найменш точним – гамма-розподіл.