Моніторинг популяцій дрібних ссавців пелетковим методом.-Заїка С.-Стаття підсумовує досвід з використання пелеткового методу в теріологічних дослідженнях і показує можливість застосування цього методу під час проведення моніторингу популяцій дрібних ссавців. Показано, що дані, отримані пелетковим методом, більш інформативні стосовно созологічних об'єктів, але склад більшості видів дрібних ссавців у пелетках досить суттєво відрізняється від такого природних угруповань через вибірковість хижацтва сов. Наводяться основні фактори такої вибірковості на міжвидовому та внутрішньо-популяційному рівнях. Останній дозволяє проводити біомоніторинг популяцій окремих видів мікромамалій. У цій праці наголошується на необхідності створення єдиної бази даних по живленню сов на основі аналізу пелеток для ведення моніторингу дрібних ссавців на теренах України. К л ю ч о в і с л о в а : пелетки, моніторинг, сови, хижі птахи. Monitoring of small mammals populations by the pellet method.-Zaika S.-The present paper summarizes accumulated information on pellet method exploitation in the theriological surveys and also shows a possibility of employment this method in monitoring of small mammals populations. It is demonstrated that data obtained by the pellet method is more informative with respect to rarity objects, but the composition of majority of small mammals species in pellets is considerably differ from nature communities one owing to owls diet selectivity. The basic factors of such selectivity on interspecific and intraspecific level are reported. The last one allows to conduct biomonitoring of populations of separate micromammals species. This paper emphasizes on necessity to create common database on owls diet, based on pellets contain analysis for conducting monitoring of small mammals on the territory of Ukraine. K e y w o r d s : monitoring, birds-of-prey, pellets, fauna, small mammals, owls. Вступ У різних сферах наукової діяльності людина користується методом спостереження як найдавнішим засобом пізнання оточуючого середовища. Спостереження-це певна система фіксування та реєстрації властивостей і зв'язків досліджуваного об'єкта в природних умовах, що ґрунтується на тривалому цілеспрямованому і планомірному сприйнятті. Найважливіша ознака методу-під час дослідження дослідник не втручається у той процес, який досліджується (на противагу експерименту). В той самий час метод спостереження є обмеженим, оскільки за його допомогою можна лише зафіксувати певні властивості і зв'язки об'єкта, але не можна розкрити їхньої природи, сутності, тенденцій розвитку. Сучасний етап розвитку відносин у системі «людина-природа» ставить завдання, що вже не можуть бути вирішені одними лише засобами спостереження, але вимагають вчасного реагування на будь-які зміни у навколишньому середовищі з тим, щоби, у кінцевому результаті, запобігти глобальній екологічній кризі. Спостереження перетворюється на відстеження, або моніторинг-якісно новий рівень наукового пізнання, що дає можливість не тільки оцінити, але і контролювати.

Проаналізовано представленість різних вікових груп виду-жертви у спектрах живлення сови вухатої (Asio otus L., 1758). Вікові групи визначені за відносними розмірами жертв, що оцінені за довжиною мандибули. Показано, що всі вибірки мандибул Microtus spp. утворюють криві розподілу, що за своїми статистичними параметрами близькі до нормальних. При цьому зимові вибірки характеризуються додатним ексцесом (Ex від 0,0 до 1,9), а літні -від'ємним ексцесом (Ex -0,9), що відповідає природному стану популяцій полівок. З'ясовано, що вибірковість жив-лення сов носить характер випадкової елімінації, пов'язаної з ефектом стабілізую-чого добору. Встановлено, що зміни вікової структури популяції жертви під впли-вом хижацтва сов мають ненаправлений флуктуючий характер. Розглянуто зна-чення вибірковості живлення сов для інтерпретації палеонтологічного матеріалу, представленого дрібними ссавцями.Ключові слова: сови, вибірковість живлення, випадкова елімінація, палеон-тологія. ВСТУПВибірковість живлення хижих птахів на сьогодні залишається актуальною те-мою експериментальних екологічних досліджень, адже хижацтво щодо жертви ви-ступає фактором смертності, що, нарівні з народжуваністю і міграціями, є одним із найбільш впливових факторів змін чисельності популяцій. Значний емпіричний матеріал, накопичений по вибірковості живлення хижих птахів, не залишає сумні-вів щодо наявності переважання у їхньому раціоні тварин з ознаками, що найбіль-ше відрізняються від середніх значень, характерних для популяцій цих тварин. Ними (такими тваринами) можуть бути дефектні, асиметричні [12,18], хворі, яскра-во-забарвлені особини, особини, що відрізняються незвичною поведінкою [1] або так званий популяційний надлишок -не задіяні у процесі розмноження самці, нете-риторіальні особини і мігранти тощо [6,11,20]. Однак механізм цього явища доте-пер не встановлено.

як своєї так і жертви)-незалежно від цього будемо говорити про вибірковість хижацтва. Вибірковість живлення завжди аналізується на двох рівнях. Міжвидова вибірковість живлення означає вибірковість щодо різних видів жертв, у той час як внутрішньопопуляційна вибірковість-щодо окремих особин чи структурно-функціональних груп у популяції жертви одного виду. Міжвидова вибірковість живлення сов Загалом для того, щоб охарактеризувати вибірковість живлення сов є два основні підходи. Перший дає змогу поглянути на явище вибірковості з точки зору самого хижака, інший-з точки зору дослідника. Дослідження вибірковості живлення з позицій першого підходу реалізуються за рахунок проведення спеціальних експериментів з утримування сов у вольєрних умовах і спостереження за їхнім живленням. Наприклад, цікаві дані отримані в ході експерименту, де сові вухатій (Asio otus) після попереднього дресирування пропонували замість білих мишей клаптики білого паперу [11]. Відзначено, що сова здійснювала напади на паперові муляжі як у супроводі звукової сигналізації, що імітувала звуки рухів тварин, так і без неї. Хоча, якщо серед паперових муляжів виявлялася справжня миша, то сова завжди обирала її. Таким чином, було експериментально доведено, що сови проявляють ознаки як вибірковості, так і невибірковості у живленні, причому вибірковість тим більша, чим сприятливіші умови складаються на момент полювання (наявність "справж