Cultural heritage, which serves as a substratum of national identity, forms the right of the state to its own sovereignty. The substantiated proof of the possibility of independence from other cultures and nations has relatively recently entered the conceptual field of the philosophy of culture. In January 2023, significant changes made to the Foundations of the state Cultural Policy took into account the concept of cultural sovereignty and, to the necessary extent, justified its high importance for the development of the state and society. The fundamental role of culture in the creation and development of the state has been repeatedly recognized as one of the priorities. It should be noted that even later this priority was not a Russian regulatory novel.   The purpose of the study is to consider a range of concepts and legal novels reflecting the sphere of cultural heritage. The long-term work of an extensive circle of philosophers and culturologists has been crowned with the recognition of the value of culture in the system of state regulation of various spheres of human activity. As a result of the research, the conclusion is made about the relevance and timeliness of the implementation of the most important philosophical concepts in strategic planning documents and the high potential practical significance of the actualization of cultural heritage in order to achieve the results of the state cultural policy. In conclusion, it is noted that heritage as a cultural phenomenon has direct access to its semantic and value core. The preservation of cultural identity through the consistent building of cultural sovereignty is one of the most important priorities of modern state policy.

Interpretation of cultural values and cultural heritage is one of the most common types of their development and creative understanding. However, the concept of ‘interpretation’ remains blurred among related processes, usually without getting much mention. In the field of cultural heritage preservation, interpretation is the main method of human development of cultural heritage objects. The process and results of interpretation, as shown by the long history of preservation of cultural heritage, also affect the preservation of cultural heritage. The proposed material is devoted to the consideration of a museum as an example of one of the most consistent built spaces and tools for the interpretation of cultural heritage. The subject of the research is the methods of museum work considered in the context of mechanisms of interpretation of material cultural heritage. Museum as an instrument of interpretation has been known since ancient times. Human interest in ancient artifacts that act as visible symbols of historical and cultural memory of the past, eventually led to the development of collecting, and then, with the publication of collections, to the emergence of museums. Museum and its activities occupy a special place in the methodology of interpretation. The museum space can set its own special rhythm of historical time and create conditions for comfortable perception of the presented artifacts. No other cultural institution has such a task, and if it is necessary to present an artifact, interested persons in one way or another turn to the method tested on museum sites. As a result of the research, the author identified five stages of museum activities, which are generally typical for the mechanism of interpretation of cultural heritage. Therefore, the main goal of museum activities should be recognized as an interpretation of cultural heritage. In accordance with this goal, the museum's tasks are also implemented, including the preservation, publication and promotion of the collection's artifacts. Thus, the role and place of the museum as a specific space created for the purpose of interpreting cultural heritage is proved. These provisions allow us to look at the theory and practice of museum activities in a different way, in the context of interpreting cultural identity.

Проаналізовано основні передумови виникнення платіжних систем, їх термінологічне визначення та основну сутність. Указано на важливість ролі, яку відіграють платіжні системи у розвитку фінансового сектору країни. Визначено нормативно-правову базу функціонування платіжних систем в Україні, завдання, які вирішуються платіжними системами, а також охарактеризовано вимоги, якім сучасні платіжні системи мають задовольняти, для того щоб бути корисними для всіх учасників процесу платежів та економіки країни у цілому. Особливо підкреслено важливу функцію платіжних систем, яку вони виконують, а саме передача потоку інформації, який містить не тільки деталі платежу, а й безпосередньо самого переказу грошових коштів. Визначено структуру сучасного ринку платіжних систем в Україні. Виділено класифікацію платіжних систем, що функціонують на українському ринку-це система електронних платежів Національного банку Україні (СЕП НБУ); карткові платіжні системи (НПС «Простір», Mastercard, Visa тощо) та системи переказу коштів. Виділено та охарактеризовано категорії платіжних систем, які внесені до реєстру Національного банку України (НБУ) і які мають право на діяльність на території нашої держави. Оцінено динаміку основних показників ринку платіжних систем за період із 2017 по 2019 р., визначено лінійний тренд зростання та середні темпи росту. Визначено ключові поточні проблеми ринку, а саме: монополізація національного ринку міжнародними платіжними системами (МПС); низький рівень захисту прав споживачів платіжних систем і самих компаній, які надають послуги; недостатня фінансова та платіжна грамотність деяких категорій населення; недостатній розвиток технологічної платіжної інфраструктури та ін. З огляду на існуючи проблеми, визначено шляхи їх вирішення та подолання перешкод. На підставі проведеного аналізу визначено найближчі перспективи розвитку платіжних систем в Україні, а також подальші перспективи можливих досліджень. Ключові слова: електронна комерція, платіжна система, система електронних платежів, платіжна інфраструктура, ринок платіжних систем.

No abstract