The publication provides a comprehensive analysis of the state and development of national education over the 30 years of Ukraine’s independence, identifies current problems in education, ascertains the causes of their emergence, offers scientifically reasoned ways to modernise domestic education in the context of globalisation, European integration, innovative development, and national self-identification. Designed for legislators, state officials, education institutions leaders, teaching and academic staff, the general public, all those who seek to increase the competitiveness of Ukrainian education in the context of civilisation changes.

My paper sets to analyze the Soviet policy on access to higher education during the last four decades of existence of the USSR, with a particular focus on the Ukrainian case. It includes the analysis of discourses on planned economy and central regulations regarding access to universities, and a discussion on official and unofficial benefits (Russian original ‘blat’) during the admission process. The findings led to the conclusion that the number of students, which increased four point four times between 1950 and 1990, was less significant per 100,000 people; thus, generally speaking, access to university education continued to be rather restrictive in social terms. This was one of the main causes of the slow development of Soviet Ukraine in scientific and technological areas.

The paper is devoted to the analyses of current situation in the area of theory and methodology of university rankings. The author identifies three main problems in this area. First of all, it is the problem of relation of measurable and non-measurable dimensions of university activities and the relevant limitation of possibility to use ranking as the universal technology of evaluation. Secondly, it is the relations between objective and subjective data in elaboration of relevant indicators. Thirdly, is the problem of necessity of exclusive and authentic methodology for university ranking or possibility to apply universal methodology. The results of main international and Ukrainian university rankings in 2017 are also presented.

The paper is devoted to the analyses of the results of the comparative research of perestroika period representations in Russian textbooks on history. Research design and research results are discussed in a framework of distinction between qualitative and quantitative strategies of comparison. The basic features of qualitative strategy, its strong and weak points are outlined based on the materials of the research. Three discourses of representation of perestroika period in Russian textbooks are identified. The aim of this paper is to discuss comparative advantages and limitations of qualitative strategy of comparison as applied to our study of perestroika period representations in Russian textbooks on history.

Представлено зміст Концепції виховання дітей та молоді в цифровому просторі, яку розглянуто на засіданні Президії НАПН України 16 грудня 2021 р. та оприлюднено на сайтах Національної академії педагогічних наук України, Інституту проблем виховання НАПН України; зареєстровано договір, який стосується права автора на твір (№ 6582 від 12 серпня 2022 р.). Метою Концепції є визначення провідних ідей і принципів виховання дітей та молоді в цифровому просторі. Соціальна значущість Концепції полягає в консолідації зусиль держави, освіти та сім’ї, реального сектору економіки щодо створення безпечного і сприятливого виховання і особистіного розвитку дітей та молоді в цифровому просторі. У Концепції окреслено світоглядні підходи до вирішення проблеми виховання дітей та молоді в цифровому просторі. Наголошено на необхідності впровадження засобів захисту дитини від кібербулінгу; протидії засобам технологічно-маркетингового руйнування базових цінностей; розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників; формування в дітей та молоді ціннісно-змістової вибірковості; збереження фізичного, психічного, соціального, духовного здоров’я дітей та молоді; використання здоров’язбережувального потенціалу сімейної медіаосвіти; виховання культури поведінки дітей та молоді в цифровому освітньому просторі; партнерської взаємодії батьків і вихователів щодо попередження негативних впливів цифрового середовища на дітей та молодь; науково-методичного забезпечення виховання дітей та молоді в цифровому просторі. Схарактеризовано ризики, пов’язані з реалізацією Концепції.