Мета статті. Стаття присвячена дослідженню маніпулятивного контенту в медіа під час російськоукраїнської війни на прикладі волинського інформаційного простору.Методи дослідження. У статті використано такі наукові методи, як: опрацювання джерел (пошук інформації на тему маніпуляцій, фейковості у ЗМІ, а також інформаційних воєн); описовий (опис типових ознак фейкових новин, їхньої специфіки та структури); аналіз (проєктний аналіз українського інформаційного простору на наявність маніпулятивних вкидів).Результати. У розвідці докладно проаналізовано найбільш популярні фейкові новини пропагандистського характеру, що з'явилися у волинських медіа із початком повномасштабного вторгнення Росії (від 24 лютого 2022 р.). Фактичний медійний матеріал дібрано способом суцільного обстеження локального, зокрема волинського, інфопростору в умовах війни, а також використано маніпулятивний контент, який спростовують такі сайти й антифейкові проєкти, як «StopFake», «Брехунець», «Нота-Єнота», «Детектор медіа», «Інститут масової інформації» тощо. Указано на стильові, текстові і формальні особливості фальшивих повідомлень, а також основні способи їхнього спростування.Висновки. У представленій розвідці запропоновано покрокові рекомендації для боротьби з неправдивими новинами у ЗМІ, а також закцентовано увагу, якими базовими знаннями необхідно володіти, аби протидіяти фейкам та бути інформаційно грамотним в умовах воєнного стану в Україні.
The cognitive nature of Ukrainian nickname constructionThis article is devoted to the study of the cognitive nature of the informal anthroponym creation mechanisms in the everyday communication of Ukrainian speakers. The article traces the role of the associative factors, nominational motives, and cultural, historical and social circumstances that play a direct role in the emergence of informal naming. The article also examines the wide variations in unofficial anthroponyms in spoken Ukrainian, their uniqueness, and their temporal and local character. On one hand, nicknames are not codified. They are prone to variation and susceptible to temporality. On the other hand, they are regulated by certain lexical and word-building norms, as well as custom. It is observed that nicknames reveal both a direct and an indirect (metaphorical) nomination. The article emphasises the cognitive nature of informal names, which is based on a direct or metaphorical resemblance to well-known public figures from the past or present: politicians, actors, artists, musicians, athletes, artists, writers, television characters, etc. Occupations and professions are also analysed as sources of semantic associations which give rise to informal names. It has been revealed that there is a large number of teacher nicknames based on internal associative connections, in which sarcasm is especially expressive. The article also examines the cognitive-axiological mechanisms of nicknames, the emergence of which is associated with an unusual event or a special situation in the life of the named individual. Poznawcza natura tworzenia przezwisk w języku ukraińskimNiniejszy artykuł poświęcony jest badaniu poznawczej natury mechanizmów tworzenia potocznych antroponimów w codziennej komunikacji Ukraińców. Autorzy przedstawiają rolę czynników asocjacyjnych, przyczyny nominacji, uwarunkowania kulturalno-historyczne i społeczne, które bezpośrednio wpływają na pojawienie się potocznego nazewnictwa. Autorzy wskazują również na szeroką różnorodność nieoficjalnych antroponimów w ukraińskim języku mówionym, ich szczególny koloryt, charakter okolicznościowy i lokalny. Z jednej strony przezwiska nie są skodyfikowane, nie podlegają zmianom, nie są podatne na upływ czasu, z drugiej strony są regulowane przez pewne normy leksykalne i słowotwórcze, prawo zwyczajowe. Należy zauważyć, że przezwiska wykazują zarówno bezpośrednią, jak i pośrednią (metaforyczną) nominację. Autorzy podkreślają poznawczą naturę nieoficjalnych nazw, które powstały w oparciu o bezpośrednie lub metaforyczne podobieństwo do innych znanych osób w życiu publicznym kiedyś i obecnie: polityków, aktorów, artystów, muzyków, sportowców, artystów, pisarzy, bohaterów telewizyjnych itp. Przeanalizowano również korzenie i związki semantyczne w nieoficjalnym nazewnictwie, motywowane zajęciem lub profesją ludzi. Stwierdzono, że istnieje duża liczba przydomków nauczycieli, które pojawiły się poprzez wewnętrzną asocjację, w której delikatna natura i sarkazm są szczególnie wyraziste. Zwrócono również uwagę na poznawczo-aksjologiczne mechanizmy pseudonimów, których pojawienie się wiąże się z nietypowym zdarzeniem lub szczególnym przypadkiem w życiu osoby go noszącej.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.