When investigating crimes related to drug trafficking, it is important to properly seize, pack, transport, store drugs and prepare them for expert examination. The article analyses the peculiarities of seizure of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors. The following items are subject to seizure when preparing objects for examination: narcotic, psychotropic, potent substances, precursors, materials and equipment used for their manufacture, storage and transportation. Narcotic drugs can be seized in various forms, namely: plants, liquids, pills of different colours, shapes and sizes, capsules, powders of different colours. The seized objects are subject to mandatory recording in the protocol of the relevant investigative (detective) action with photographs or video recording. The equipment used for their manufacture, storage and transportation is also subject to seizure. It is proposed to involve specialists of various fields (criminalist, botanist, agronomist) in conducting investigative (“detective”) actions. An algorithm of actions for seizure, packaging and storage of objects has been developed depending on the identified typical situations: detection of illegal crops; detection of drug laboratories/drug houses; detection of “bookmarks” or detention of a person during an operational purchase. Recommendations for handling narcotic substances have been provided. Correct seizure, packaging, transportation, storage of narcotic drugs and their preparation for expert examination significantly improves both the quality of forensic examination of narcotic substances, psychotropic substances, their analogues and precursors, and the effectiveness of the investigation of crimes related to drug trafficking in general.

Linguistic examination is a modern type of forensic examination, which is directly related to the study of the products of speech activity in order to establish facts (circumstances) of evidentiary significance in a particular (criminal, civil and administrative) case. Although linguistic knowledge is often useful, author identification has not yet reached a significant level of reliability. The main purpose of the study is to investigate the current state of legal regulation of document linguistic examination in Ukraine and to disclose the criminal and procedural aspects of linguistic technologies of document examination. The research process involved using a combination of general scientific, philosophical and specialised scientific methods, which are in line with the aims and objectives set by the authors. The philosophical basis of the methodological paradigm of the study is the dialectic as a philosophical learning method. The author's conclusion provided a conceptual understanding of the implementation of document linguistic examination in Ukraine.

З кожним роком зростають потреби правоохоронних органів в ефективних інструментах виявлення, вилучення, дослідження та використання в доказуванні цифрових доказів. У криміналістичній науці останніх десятиліть цифрова криміналістика є одним із найбільш актуальних напрямів розвитку. Цифрова криміналістика (digital forensics) є галуззю судових наук, що являє собою систему наукових методів дослідження цифрових доказів з метою сприяння виявленню та розслідуванню кримінальних правопорушень. Водночас у вітчизняній системі криміналістики відповідні засоби та методи належного місця досі не знайшли. Авторами проаналізовано думки українських науковців щодо місця цифрової криміналістики в системі криміналістичної науки. Обґрунтовано, що в існуючій моделі криміналістики в Україні є нагальна потреба формування окремої галузі криміналістичної техніки, яка включає засоби і методи дослідження цифрових доказів. Це значно спрощує завдання з інтеграції досягнень цифрової криміналістики у вітчизняну систему криміналістики, оскільки, з одного боку, не вимагає перегляду самої системи, а з іншого – дозволяє швидко впровадити більшість відповідних наукових положень і практичних рекомендацій. Зміст розділу криміналістичної техніки, присвяченого криміналістичному дослідженню цифрових доказів, має включати наукові положення цифрової криміналістики як галузі судових наук, адаптованих до реалій вітчизняної правоохоронної практики та криміналістичної теорії. Не варто ототожнювати цифрову криміналістику із застосуванням цифрових технологій у криміналістиці, з методиками розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із комп’ютерною інформацією, або визначати її окремою частиною вітчизняної моделі криміналістики як прикладної юридичної науки та навчальної дисципліни. Цифрова криміналістика є галуззю іншої моделі криміналістики, ніж та, що сформувалась в Україні, тому проблеми їх інтеграції потребують подальших наукових пошуків.

The purpose of the article is to determine the procedural and non-procedural methods of diagnostics false testimony of criminal proceedings participants’, which can be used in the investigation in Ukraine. The authors use general and special methods that allow obtaining scientifically sound conclusions and suggestions. The dialectical method, system-structural, generalizing, logical and statistical methods were used in the study. According to the results of the study, the number of criminal offenses initiated in Ukraine in connection with the provision of false testimony by victims and witnesses is quite large. If a person is convicted based on false testimony, a new criminal trial must be ordered in connection with the newly discovered circumstances. The authors determined that procedural methods of diagnostics false testimony include investigative (search) actions and forensic examinations, and non-procedural - various types of research, in particular, the use of polygraph and physiognomic research, as well as methods of analyzing nonverbal information. Re-interrogation, additional and simultaneous interrogation of previously interrogated persons, investigative experiment are the most effective procedural means of diagnosing false testimony. Non-procedural means of diagnosing false indications require further research and scientific substantiation, including the development of a mechanism for training relevant specialists.