The objective of this article is to analyze the concept of constitutional pluralism as a methodological basis for the construction of the legal system of the European Union. In particular, attention is paid to investigating the particularities of the interaction and operation of the different constitutional legal systems within the legal sphere of the European Union, studying the constitutional collisions derived from the interaction of European Union law and the law national of the Member States. Dialectical, comparative legal, historical, systemic-structural and formal dogmatic methods were used in the research. The article concluded that the national constitutional courts of the Member States of the European Union can give priority to their constitutional rules only if those rules are clear and reflect substantial constitutional obligations. However, in any case, in order to maintain the coherence of the legislation of the European Union and the national legislation of the Member States, it is necessary to amend the national Constitutions of the Member States of the European Union.

The objective of this article is to analyze the direct effect of EU directives in vertical and horizontal legal relationships as well as theindirect effect of EU directivesin the context of EU Court of Justice decisions. In particular, attention is paid to the study of the consolidated legal positions regarding the possibility of the “verticaldirecteffect”, “horizontaldirecteffect” and “indirect effect”of EU directives.Dialectical, comparative-legal, historical, and formal dogmatic methods were used in the research.As the resultof analyzewas made the conclusion that the EU directives, which are used by national courts to fulfill their obligations regarding the respective interpretation, can not be considered with direct effect, because in such disputes they serve as a means of determiningthe scope of other legal provisions that the national court treats or interprets. In such situations, the directive may be applied in cases indirectly, that is, by virtue of another (national) provision, as interpreted.

No abstract

Проаналізовано види міграції, їхню правову природу, а також причини виникнення. Проведено поділ міграції для кращого розуміння її правового регулювання на внутрішню, яка існує всередині Європейського Союзу між країнами-членами, та зовнішньою, між країнами членами ЄС та громадянами третіх держав. Виконано аналіз актів Європейського Союзу на предмет тлумачення поняття «працівник-мігрант». Виявлено, що термін «migrantworker» може мати два варіанти перекладу, «працівник-мігрант» та «трудящий-мігрант», які є синонімічними. Дано визначення поняттю «працівник-мігрант», його елементів. Відзначено, яких осіб, відповідно до тлумачення Європейського Суду Справедливості, можна вважати працівниками мігрантами. Проаналізовано природу правового статусу працівника-мігранта. Проведено класифікацію прав, які становлять правовий статус працівникамігранта. Окрім того, проаналізовано винятки та обмеження, які стосуються застосування таких прав. Також зазначено про права та свободи сімей працівників-мігрантів, якими такі користуються у зв'язку зі своїм правовим статусом. Ключові слова: трудова міграція, працівник-мігрант, правовий статус, права особи, принципи правового статусу особи.