Today there is a downward trend in the credibility of the humanities in university education including philosophy, it is evidenced by the reduction of popularity and the number of teaching hours. Nevertheless, according to students and professors, philosophy is an interesting and necessary discipline for specialists of various knowledge areas. The article is devoted to the study of the basic purpose and features of teaching philosophical disciplines at tertiary educational institutions. Training specialists in various fields in times of urgent need for total revision of the educational paradigm and principles of teaching not only in tertiary education but also throughout the entire system of Ukrainian education as a whole. In the course of the investigation, the methods of interdisciplinary approach, system analysis, social-cultural method, social-activity and concrete-historical approach have been applied. In the framework of the study conducted, the basic functions of philosophical disciplines have been identified that make them an integral part of the educational process at the tertiary educational institution, namely: a) philosophy as a system of world perception formation; b) philosophy as a methodology of scientific research; c) philosophy as the grounding of moral and ethical education; d) philosophy as the basis for critical thinking formation. In the course of investigation it was possible to identify some of the most important general formation principles of the required competences while studying philosophical disciplines, which are further necessary for the comprehensive learning of educational material at a sufficient level. Innovative principles and technologies of modern education help create the relevant matrix of pedagogical design, which makes it possible to better understand the processes and phenomena studied in different disciplines, to comprehend them, to conduct reflection. In the article it was possible to analyze the value of philosophical education for students of tertiary educational institutions of all training areas, to prove the need for such knowledge for the formation of professional, scientific, research, political and social competences of a future adult human, a responsible worker and a concerned citizen.

У час становлення України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави особливої ваги набуває визначення її місця в умовах нових політичних реалій. Яку нішу займе Україна у модерному глобальному світі? Чи сформується вона як творчий суб'єкт міжнародних відносин чи як їх пасивний об'єкт? Стане Україна важливим геополітичним центром чи залишиться світовою периферією, буферною зоною між Заходом і Сходом? Актуальність цих питань є безсумнівною.Однією з визначальних категорій, що відображає місце держави в існуючій системі міжнародних відносин є її геополітичне положення (скорочено -ГПП). Це відносно нове поняття набуло широкого застосування в категоріальному апараті географічної, історичної та політологічної науки у кінці ХХ -на початку ХХІ століття. Єдиного визначення цього терміну не існує. На нашу думку найбільш вдалим є таке тлумачення: "геополітичне положення -складна наукова категорія, що визначається сукупністю територіальних відношень певної країни з іншими державами та великими природними об'єктами, які мають істотний політичний, економічний, екологічний, соціальний вплив на цю країну" [17, С.5].З проголошення незалежності питання геополітичного положення України стало одним з найактуальніших проблем сьогодення, яке активно розробляється як на сторінках підручників і монографій, так і у періодичних виданнях. Цю тему розвивають історики, політологи, географи, економісти, державні діячі.Метою нашого дослідження є розвідка наявної наукової літератури з геополітичних питань, аналіз поглядів та підходів дослідників до проблеми геополітичного положення України та перспективи становлення її як суб'єкта геополітики. Незважаючи на накопичений в Україні упродовж останніх десятиліть значний масив геополітичних праць, на сьогодні не існує дослідження, у якому вони стали б об'єктом глибокого аналізу. Часткове висвітлення зазначена проблематика отримала у роботі С.Д. Василенко [3], але він проаналізував лише деякі праці сучасних науковців про місце і роль України у геополітичному просторі. Отже, незважаючи на велику актуальність зазначеної проблеми вона на сьогодні розроблена недостатньо.Серед вчених, що розглядають проблему геополітичного положення України через призму геополітики, як стикової на межі географії та політології науки, варто виокремити В.Дергачова, М.Дністрянського, Ф. Заставного, Р. Клочка, М.Паламарчука, О.Паламарчука та О.Шаблія.Володимир Дергачов -географ, один з перших геополітиків на теренах української науки доби незалежності. Геополітичне положення України він розглядає у світлі концепції соціокультурного комунікативного простору."Географічну долю" держави -стверджує В.Дергачов, -визначає її місцерозвиток у багатовимірному міфологічному, релігійному, геоекономічному, соціокультурному комунікативному просторі, на розпечених рубежах якого утворилася творча чи руйнівна енергетика." [6, С.4] Політичний ландшафт, на думку дослідника, є невигідним для розвитку України як стабільного і дієвого геополітичного суб'єкта. Разом з тим, він зазначає, що наша держава -це "європейська країна з к...