The development of additional reality (AR-technology) and its application in the educational process is considered. Definitions of AR technology are given, its advantages are given, as well as the limitations associated with its use in the educational process. An overview of platforms for creating AR-applications is given, their functional capabilities are considered, the expediency and efficiency of application in the educational process of free economic zones are assessed. Aspects of the use of augmented reality technology in the higher education system are considered. One of the most important features of augmented reality in terms of pedagogy is that it provides a space focused on the student and flexible for learning opportunities. The advantages and limitations of using this technology are given. The general scheme for creating augmented reality is always as follows: the camera of the AR device captures an image of a real object; the software (software) of the device identifies the received image, selects or calculates the corresponding image visual complement, combines the real image with its complement and outputs the final image to the visualization device. To work with AR, it is enough to use a smartphone or tablet and the appropriate software. There are the following main areas of augmented reality technology in the education system: support for research and experimental approach; checking the model for adequacy; modeling environments that combine the possibilities of teaching, learning, communication with game elements; acquisition of technological skills. AR-technology has the following potential pedagogical advantages: accessibility, involvement, cooperation, interactivity. Despite these benefits, there are certain factors that need to be considered when working with educational technologies using AR. Such factors include: lack of necessary teacher training; dependence on hardware (not all students may have smartphones that support AR applications); content mobility issues across all platforms and devices. Directions and examples of application of augmented reality technology in the educational environment are offered.

In this article, we used methods of analysis, synthesis, comparison, and systemization. The generalization of theoretical positions of scientific work has been developed and the feasibility of the study of the selected problem has been demonstrated; based on a modern methodology, theoretical and methodological principles and specificities of linguistic norms and rules in the production of practical skills and skills from the Ukrainian language in the fifth-grade students are substantiated.An effective method of their formation is proposed, the components of which are defined: innovative approaches, general-practice, and lingua didactic principles, the use of didactic material, the study of spelling of the Ukrainian language as a dynamic system, the assimilation of spelling norms based on knowledge about the structure of the word, systematic assimilation of spelling material, a skillful combination of theory and practice in learning, the selection of effective exercises, methods, and  techniques that will increase the literacy of five-graders. It was established that when learning language material and developing language skills, students need to name new terms, update the content of the grammatical concepts that they already have, so that, by merging them, forming a new rule. Specific examples of this approach are given when studying the suffix (“a significant part of the word that stands at the root and serves to create new words”). It is emphasized that this rule should be formulated completely, precisely, without rotation, using accepted motivation. The role of additional questions has been highlighted in studying the substance of itsformulation. It is determined that among the most effective ways of conscious mastery of grammatical concepts and rules is the reception of comparison, which develops logical thinking, teaches to highlight their characteristic features in comparing phenomena.The expediency of using such a technique as comparing certain grammatical phenomena with the corresponding rules, such as to find in the text presented in visual or auditory form, spellings studied in order to avoid possible spelling mistakes is proved. As a result of the conducted research, it was found out that the collective understanding of the studied linguistic material in the lesson promotes a better understanding of the mastered terms. Keywords: spelling; grammar; orphogram and rules; spelling skills and abilities; cognitive activities; word structure; prefix; suffix; derived and non-derived words; comparison.

Artyku, oparty na analizie rde normatywnych, literatury edukacyjnej, metodologicznej i naukowej, uzasadnia specyfik ksztatowania umiejtnoci korzystania z mediw przez uczniw szk rednich oglnoksztaccych, identyfikuje zasady i ujawnia zadania edukacji medialnej w kontekcie wspczesnych wyzwa oraz wyjania moliwoci przedmiotw szkolnych w ksztatowaniu umiejtnoci korzystania z massmediw w kontekcie rozwijajcej si osobowoci. Badanie wykazao, e podstawowymi celami edukacji medialnej w ksztatowaniu umiejtnoci korzystania z mediw przez uczniw s: rozwj umiejtnoci komunikacyjnych uczniw; ksztatowanie krytycznego mylenia; nauka percepcji informacji; przekodowywanie obrazu wizualnego na system znakw werbalnych; ocena jakoci informacji; rozwijanie umiejtnoci wyboru podczas konsumowania informacji z mediw; podnoszenie oglnego poziomu kulturowego jednostki. Udowodniono, e umiejtno korzystania z mediw odgrywa kluczow rol w ksztatowaniu osobowoci, poniewa bez niej niemoliwe jest skuteczne uczenie si i rozwj, umiejtno poruszania si w nadmiernym przepywie informacji, umiejtno analizowania i krytycznego rozumienia otrzymywanych informacji i tekstw medialnych. Poniewa fundamenty wielu procesw s tworzone w wieku szkolnym, szczeglnie wane jest, aby pomc uczniom w zdobywaniu wiedzy teoretycznej i praktycznych umiejtnoci w zakresie umiejtnoci korzystania z mediw. W tym kontekcie kluczowa rola naley do nauczyciela, ktry musi wiedzie i rozumie, czym s media i dysponowa umiejtnoci korzystania z mediw oraz wykorzystywania ich w codziennych czynnociach. Jego zadaniem jest ksztatowanie opinii i wiatopogldu uczniw, nauka poruszania si w globalnej przestrzeni medialnej. Ustalono, e proces edukacyjny moe by prowadzony za porednictwem zasobw elektronicznych, a moliwoci ich integracji z dziaaniami edukacyjnymi mog by rozwaane w celu zaangaowania uczniw w tworzenie rnego rodzaju treci medialnych. Udowodniono, e wiodc rol w tym procesie odgrywaj przedmioty szkolne w jzyku ukraiskim/ojczystym, czytanie, informatyka, edukacja obywatelska itp. Autorki pooyy nacisk na wykorzystanie zada/wicze z jzykowego i literackiego zakresu edukacji, ktre rozwijaj umiejtnoci pracy z informacj edukacyjn i promuj krytyczne podejcie do niej.

У статті на основі науково-методичної літератури акцентовано увагу на важливості використання активних методів навчання у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Встановлено, що поняття «методи активного навчання мови» поширюється на досить велику групу прийомів і способів проведення теоретичних і практичних занять, серед яких аналіз конкретних ситуацій, рішення проблемних задач, евристична бесіда, метод лабіринту, розігрування ролей, драматизація, дидактична і ділова гра тощо. Доведено, що в освітньому процесі активні методи навчання спонукають до активної розумової й практичної діяльності майбутніх педагогів в процесі оволодіння матеріалом, сприяють розвитку їх творчих здібностей, пізнавальної активності й самостійності, оволодінню навичками професійної майстерності. Аргументовано, що застосування активних методів навчання допомагає зробити освітній процес не тільки цікавим для майбутніх педагогів, а й результативним. Практичний досвід роботи у ЗВО засвідчує, що вміле використання активних методів навчання під час опанування лінгводидактичних дисциплін на спеціальності «Початкова освіта» забезпечує належна мотивацію у студентів до вивчення української мови та методики її навчання, створює ситуацію успіху в опануванні мовно-мовленнєвим матеріалом. У практичній діяльності зарекомендувала себе, як успішна, лекція-візуалізація, під час якої студент має змогу встановити відповідні взаємозв’язки між поняттями, концепціями, підходами до визначення сутності лінгвістичних понять та їх особливостей, особливостями впровадження виучуваного матеріалу в освітній процес початкової школи. Набули поширення інтерактивні методи навчання, як робота в парах, робота в малих групах, «гарячий стілець», мікрофон, методика незакінчених речень, мозковий штурм, тощо. Особливий інтерес у студентів викликають ділові ігри, такі як «Мовний хокей», «Мовний лексикон», «Педагогічна суперечка», «Подорож», «Знавці мови», що дають можливість змоделювати процес навчання української мови в початковій школі та набути навичок професійного спілкування з молодшими школярами. Метою публікації є виокремлення особливостей реалізації активних методів у мовно-мовленнєвій підготовці студентів спеціальності «Початкове навчання». Перспективами подальших досліджень є виокремлення психолого-педагогічних умов реалізації активних методів навчання у лінгводидактичній освіті майбутніх учителів початкової школи, проблем підготовки студентів до комунікативно спрямованих технологій навчання української мови.

У статті обґрунтовано необхідність досконалого володіння державною мовою всіма громадянами України як засобом їх активної життєдіяльності та особистісного самоутвердження, міжкультурного спілкування в поліетнічному суспільстві. Розкрито особливості навчання української мови як державної на принципах і засадах вивчення другої/нерідної мови. Акцентовано увагу на тому, що українську мову в школах з навчанням мовами національних меншин потрібно вивчати з перших днів шкільного життя дітей і викладати її на контрастивно-альтернативній основі за допомогою компетентнісного практико орієнтованого підходу з опорою на знання учнів з рідної мови методом зіставного аналізу, враховуючи регіональні соціокультурні умови проживання школярів та належність мов до різних лінгвальних систем. Доведено, що ефективність засвоєння української мови забезпечується використанням комунікативно-діяльнісного, культурологічного, проблемно-пошукового та функціонального принципів, ситуативного, ілюстративного, імітаційного та проблемного методів навчання, стимулювання і мотивації учнів до навчально-пізнавальної діяльності, а також спеціально розробленого дидактичного інструментарію на основі інтерактивних інноваційних технологій і досягнень сучасної лінгводидактики. Обґрунтовано доцільність введення у закладах вищої педагогічної освіти, які готують вчителів початкових класів, навчальної дисципліни «Методика викладання української мови як державної». Наголошено, що педагоги закладів освіти з навчанням мовами національних меншини мають володіти рідною мовою учнів та українською мовою, щоб забезпечити належний мовний розвиток школярів і високий рівень їх комунікативних компетентностей для успішного спілкування в різних життєвих ситуаціях як у найближчому оточенні, так і в межах України в будь-якому регіоні. Метою публікації є виявлення ефективних організаційно-педагогічних засад вивчення української мови як державної та обґрунтування шляхів їх практичної реалізації в закладах освіти з навчанням мовами національних меншин. Перспективами подальшого вивчення визначено розроблення сучасних методик і технологій навчання української мови як державної, узагальнення й осмислення напрацьованого практичного досвіду в цій сфері, підготовку відповідних науково-методичних рекомендацій для вчителів закладів освіти з навчанням мовами національних меншин.