The concept of the New Ukrainian School is aimed at organizing effective inclusive education for students, in particular younger students with special educational needs, and their cooperation with healthy peers. The paper aims to theoretically justify and experimentally verify psycho-pedagogical conditions for teaching future primary school teachers how to interact with students' parents in inclusive practice. The experimental group (EG) involved 203 respondents and the control group (CG) 215 respondents, as well as 12 university teachers, 36 primary school teachers and 115 students' parents of students with/without special educational needs. The psycho-pedagogical conditions are determined as follows: developing future primary school teachers' motivational, values-based and responsible attitude to acquiring knowledge, abilities and skills needed for the interaction with students' parents in inclusive practice; using the opportunities of an educational environment in higher education institutions to develop future primary school teachers' certain competencies by improving and integrating the content of professional and specialized academic courses, applying innovative and traditional technologies of teaching and learning; focusing academic training and teaching placement towards improving the experience of future primary school teachers in interacting with students' parents in inclusive practice). The paper employs some author's methodologies (adapted to Raven's (1991) socio-pedagogical methodologies): surveys, interviews, student questionnaires, tests, assignments. The ratio between the levels of future primary school teachers' readiness to interact with students' parents in inclusive learning is the following: the experimental group-a high level 45.32%, an average level 41.87%, a low level 12.81%; the control group a high level 16.74%, an average level 36.75%, a low level 41.51%. The obtained results indicate some dynamic positive changes in the levels of EG respondents' readiness under the influence of the proposed psychopedagogical conditions.

The article substantiates the importance of applying the activity-technological criterion to determine the readiness of future speech therapists for interaction with children with speech disorders. It is indicated that modern speech therapy education requires the use of new algorithms for diagnosing the levels of readiness for professional activities of future speech therapists, in particular for interaction with children with speech disorders. The professional activity of a future speech therapist is defined as an important type of pedagogical activity, for which future speech therapists must have design, organizational, executive and evaluation skills, an individual style of activity, a high level of self-awareness, an ability to self-development and self-improvement. Theoretical analysis of the problem of training of future speech therapists allowed to determine the criteria of future speech therapist’s readiness for professional activity: motivational and personal, informational and competence, activity and technological. The integration of the content of all structural criteria ensures the process of forming future speech therapist’s readiness for professional activity. The program for forming professional readiness of future speech therapists for interaction with children with speech disorders has been developed and implemented to test the readiness of future speech therapists for professional activity according to the activity-technological criterion. The program is based on an additional invariant and variant, the priority of practice and variability of programs of academic disciplines that enhance the training of students. The necessary conditions for the formation of future speech therapist’s readiness for professional activity are the knowledge and skills acquired as a result of communication and professional experience. Application of activity-technological criterion in the conditions of the program of formation of professional readiness of future teachers-speech therapists for interaction with children with speech disorders let us to assert that enhancing of all types of professional practice by practice-oriented purposes, tasks, professional content, by using the strategies of interaction between teachers, heads of professional practice and speech therapists, optimize the process of forming the future speech therapist’s readiness for professional activity.

У статті розглянуто перспективи та проблеми впровадження практик раннього втручання в освітній простір України. Вказано, що послуга раннього втручання нині має фрагментарний характер, недосконалою є модерація та логістика отримання такої послуги родинами, в яких виховується дитина з особливими освітніми потребами.Доведено, що створення національної платформи раннього втручання дасть можливість побудувати безбар'єрну та ефективну співпрацю між громадами та урядом щодо системного підходу до впровадження послуг раннього втручання. Запропоновано використати досвід пілотного проєкту щодо проведення онлайнанкетування, своєрідного скринінг-тесту на єдиній платформі раннього втручання, що дозволить за необхідності вчасно звернутися за допомогою, а запровадження такої платформи допомогло б у модерації подальших дій батьків та логістиці отримання такої послуги.Зазначено ключові механізми алгоритмізації послуги раннього втручання, побудови «дорожньої карти» для успішної реалізації програми раннього втручання: перший крок -виявлення дітей з високим ризиком порушень (анкети-опитувальники, звернення за телефоном до координатора програми, соціальна реклама ефективності програм раннього втручання, створення єдиної платформи для модерації та логістики подальших дій), другийрозробка індивідуальної програми раннього втручання (робота команди супроводу за активної участі батьків), третій -реалізація програми раннього втручання та оцінка ефективності її (індивідуальна програма передбачає декілька кластерів: запит => визначення ключової проблеми => оцінка когнітивного, моторного, соціально-емоційного, мовленнєвого розвитку та адаптивних навичок дитини, вивчення емоційного мікроклімату в родині => встановлення цілей => оцінка досягнення відповідної цілі та кластеру, що розпочинається узгодженим запитом).Виокремлено проблеми впровадження програм раннього втручання: низьку інформаційну насиченість та обізнаність суспільства у потребах регіонів щодо запровадження системи раннього втручання, підготовку та перепідготовку міждисциплінарної команди супроводу, бар'єрність у побудові діалогу між громадою та відповідними організаціями, що забезпечують впровадження такої системи, міжкультурний аспект взаємодії, недостатнє фінансування відповідних програм та забезпечення комплексного підходу в адмініструванні, модерації та логістиці надання послуги раннього втручання.Ключові слова: раннє втручання, програма раннього втручання, міждисциплінарна команда супроводу, принципи раннього втручання, алгоритмізація.

The authors outlined the importance of music in speech therapy classes in order to form and develop speech and communication skills. It is proved that the use of musical art in the remedial developmental program helps to establish barrier-free communication, special trusting relationship between the pupil and the speech therapist, contact with the environment, socialization, enhancement of child`s physical and mental functions. It is indicated that the remedial support programs provide a unit of musical and rhythmic education by vocology, aimed at the development of perception, where music is used as a system aimed at correcting various forms of speech disorders. It is defined that the method of using the musical art in remedial developmental programs is based on didactic principles: systematicity (correctional and developmental program should have holistic guidelines, outlined structured and systematized model); humanity (pupil at the centre of the correctional and developmental process, its main component; the formation of the aesthetics of the inner world, positive perception of the environment and others, spiritual values, opportunities for self-realization, sense of significance, full personality), individuality (taking into account child`s individual mental and physical features, preferences, and so on), consistency and clarity (optimal load distribution; the use of various activities to develop child`s thinking, perception, observation, with regard to the prospects of their development). It is proved that the development of aesthetic perception of music, emotional and aesthetic attitude to the world, comparison and imagery, imaging parallels, distinguishing primary and secondary helps to activate the creative abilities of each pupil, create preconditions for barrier-free communication and quality interaction in the implementation of the key tasks of remedial developmental process.

У статті обґрунтовано важливість застосування інформаційно-компетентнісного критерію у визначенні готовності майбутніх логопедів до професійної діяльності. Вказано, що впровадження безбар’єрного середовища у закладах освіти вимагає застосування нових рівнів діагностики готовності до професійної діяльності майбутніх логопедів. У процесі дослідження готовності до професійної діяльності за інформаційно-компетентнісним критерієм здобувач вищої освіти в процесі вивчення дисциплін занурювався в освітнє середовище інноваційного типу, яке включає систему дидактичних матеріалів і дій викладача у єдиному комплексі. Визначено критерії для оперативного оцінювання результатів і оцінювання ефективності експериментальної роботи: засвоєння студентами професійних знань на різних рівнях: інформаційно-змістовому; процесуально-практичному; розумінні змісту й сенсу знань, мотивів діяльності, що характеризують ставлення до майбутньої професії і до професійних знань та вмінь.