The occurrence of cognitive disorders is a common problem after surgery. The degree of worsening of cognitive functions after surgery and anesthesia has a significant impact on the patient's health and is significantly associated with prolonged recovery in the hospital, increased morbidity and delayed functional recovery. The aim of the study was to increase the effectiveness of the diagnosis of moderate cognitive impairment and to determine its gender and age characteristics in patients before and after cardiac surgery in the early postoperative period (3 and 7 days). We examined 56 patients who underwent cardiac surgery for coronary heart disease in 37 (66.1 %) and valvular heart defects in 19 (33.9 %) patients. Assessment of cognitive functions was performed before surgery, on the 3rd and 7th day of the postoperative period. Testing was performed using the Montreal Cognitive Test. Statistical processing of the obtained data was performed on a personal computer using the statistical software package SPSS 12.0 for Windows using parametric and non-parametric methods. It was found that presence of cognitive disorders before surgery was registered in 37 (66.1 %) patients, mostly among the age of group of 60-74 years and had no gender difference. It was found that in the early postoperative period there is a significant worsening of cognitive functions in patients after cardiac surgery on 3rd day – in 45 (80.4 %), on 7th day – in 44 (78.6 %) patients, respectively.

Îðè´³íàëüí³ ïðàö³ Ðåôåðàò Ìåòà. Âèçíà÷èòè îñîáëèâîñò³ âíóòð³øíüîñåðöåâî¿ ãå-ìîäèíàì³êè çà äàíèìè ÅõîÊ¥ ó ïàö³ºíò³â ç ÃÕ ³ ÷àñòèìè ðåöèäèâàìè ÔÏ ó çàëåaeíîñò³ â³ä êë³í³÷íî¿ ôîðìè òà âååòàòèâíîãî âàð³àíòó àðèò쳿.

Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки − 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки − 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів − 123 (74,5%), початкової дози адреналіну − 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії − 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз − 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта − 86 (52,1%), початкової дози аміодарону − 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР − 73 (44,3%). Менше третини лікарів − 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.

No abstract

Annotation. The severe course of COVID-19 infection often leads to complications of cardiovascular system. Among them, heart rhythm disorders are one of the main ones requiring careful examination and improvement of management of the patients with COVID-19 infection. The purpose of the work was to establish the probable predictors of cardiac rhythm disorders of the patients with severe COVID infection. In the study were examined 133 patients with severe COVID-19 infection, who were in the intensive care unit of the city clinical hospital №1 in Vinnytsia for 9 months 2020 and as a result of treatment with improved health were discharged from the hospital. Statistical processing of the obtained data was performed using the statistical software package SPSS 12.0 for Windows using parametric and non-parametric methods of statistical analysis. It was found that the prevalence of heart rhythm disorders in patients with severe COVID-19 is 86 (64.7%) patients. The predictors of arrhythmias were: the presence of stroke in anamnesis; acute thrombophlebitis during a hospital treatment; the term of being in the intensive care unit and the overall term of hospitalization. Among all rhythm disorders, tachyarrhythmias were in – 68 (51.1%), sinus tachycardia 45 (33.8%) and atrial fibrillation 19 (14.3%) were dominated in the structure of tachyarrhythmia. There were no significant predictors of tachyarrhythmias. The prevalence of bradyarrhythmias is 60 (45.1%), sinus bradycardia (12%) and the right branch of His bundle block – 30 (22.6%) were prevalent in the structure of bradyarrhythmias. Predictors of the bradyarrhythmias were: the presence of ischemic heart disease (IHD) in anamnesis; acute thrombophlebitis in anamnesis; diseases of the gastrointestinal tract; stroke while staying in a hospital; post-infarction cardiosclerosis; combination of arterial hypertension and IHD; the term of staying in the hospital and in the intensive care unit. Also, ECG predictors of bradyarrhythmia were: depression of the ST segment; pathological Q wave; hypertrophy of the left ventricle; hypertrophy of the right ventricle; extension of QT interval. The prevalence of violations of repolarization according to ECG were in 119 (89.5%) patients, among them the presence of inversion of T wave in 91 (68.4%) and depression of the ST segment – in 54 (40.6%) patients respectively. The predictors of which are: reducing of glomerular filtration rate <60 ml/min/1.73 m2; the duration of hospitalization; the old age of the patients.