Цукровий діабет (ЦД) -захворювання, яке супроводжується численними хронічними ускладненнями, серед яких найбільш поширеними є серцево-су-динні, ретинопатія, нейропатія, нефропатія та ін. [3]. Діабетична нефропатія є тяжким ускладненням ЦД, яке призводить до порушень функцій нирок, що посилює розвиток інших ускладнень діабету [15]. Серед різних екзо-та ендогенних чинників, не тільки гіперглікемія, але й мікроваскулярні та макроваскулярні порушення можуть призводити до розвитку діабетичної нефропатії [11, 14]. За гіперглікемії зміни у судинах досить часто супрово-джуються ураженнями ниркових клубочків навіть на рівні клітин.Так, за умов порушення функціонування нирок знижується їх клубочкова фільтрація, що призводить до розвитку мікроальбумінурії. Наявність мікро-альбумінурії є найважливішим клінічним маркером для виявлення вже на ранніх етапах розвиток нефропатії. Серед патогенетичних механізмів, які призводять до розвитку цього ускладнення ЦД, одним із ключових є окис-лювальний та нітрозативний стрес, що супроводжується збільшенням кон-центрації активних форм Кисню (АФК) та активних форм Нітрогену (АФН). Однак у виникненні порушень функціонування нирок за розвитку діабетичної

Досліджено сумісний вплив нікотинаміду, ацетил-L-карнітину і α-ліпоєвої кислоти на стан окремих ланок вуглеводного обміну в мозку, серці та печінці щурів за умов цукрового діабету 2 типу. Сумісне введення нікотинаміду, ацетил-L-карнітину та α-ліпоєвої кислоти призводило до часткового зниження рівня гіперглікемії у щурів. За дії досліджуваних сполук активності гексокінази та глюкокінази, які були знижені за діабету на 62 і 84 % відповідно, порівняно з контролем, частково нормалізувалися. Вміст NAD у мозку, серці та печінці щурів, хворих на діабет, знижувався на 46, 52 і 36 %, а введення досліджуваних сполук його підвищувало, особливо в печінці. Виявлено, що співвідношення вільних NAD/NADH і NADP/NADPH пар за діабету були знижені в мозку, печінці та серці порівняно з контролем. Редоксстан у цих тканинах нормалізувався за дії досліджуваних сполук. За діабету концентрація амінокислот у сироватці крові щурів змінювалася і частково нормалізувалася за дії досліджуваних сполук. Отже, сумісна дія досліджуваних сполук є більш ефективною, що може знайти застосування у корекції виявлених порушень окремих ланок обміну вуглеводів та енергетичного стану за цукрового діабету 2 типу. Ключові слова: експериментальний цукровий діабет 2 типу, нікотинамід, ацетил-L-карнітин, α-ліпоєва кислота, обмін вуглеводів. ВСТУП Цукровий діабет 2 типу (ЦД) є багатофакторним захворюванням, яке призводить до зниження тривалості й погіршення якості життя пацієнтів. Актуальність дослідження цієї патології полягає в тому, що з кожним роком у світі швидкими темпами зростає кількість хворих на ЦД, а за прогнозами до 2030 року вона може досягти

No abstract