No abstract

Приведены результаты исследований стали 65Г на фреттинг-усталость после нанесения диффузионных покрытий в плазме тлеющего разряда методом ионного азотирования в безводородных насыщающих средах. Показаны влияние параметров технологического процесса нанесения покрытий на долговечность образцов при фреттинг-усталости и возможность их оптимизации по критерию максимальной долговечности. Определён оптимальный режим ионного азотирования в безводородных средах по критерию максимальной долговечности стали 65Г при фреттингусталости. Установлено, что фреттинг-усталость стали 65Г после ионного азотирования по оптимальному режиму на порядок превышает соответствующее значение для неазотированной стали.

No abstract

Проведены сравнительные испытания на контактную выносливость при трении качения образцов стали ШХ15 без термической обработки, после закалки, с применением технологии ионного азотирования в безводородных насыщающих средах, интегральных технологий нитрозакалки и оксинитрозакалки. Испытания проводились при точечном и линейном контактах в масле И-20. Установлено, что долговечность образцов стали без термической обработки после ионного азотирования в 1,3 раза выше, чем для неазотированных образцов. Долговечность азотированных образцов после закалки от температуры 860°C более чем в 20 раз превышает её значение для азотированных образцов без термообработки за счёт более высокой твёрдости основы. Наивысшую долговечность при трении качения имеют образцы после нитрозакалки и оксинитрозакалки, для них она в 1,8-2 раза превышает соответствующее значение для закалённых образцов. Это обусловлено более высокой твёрдостью поверхности и основы, большей толщиной и меньшим градиентом твёрдости азотированного слоя, оптимальными остаточными напряжениями сжатия в поверхностном слое.

Вступ. Реалізація інноваційної реструктуризації підприємств дозволить досягти позитивних результатів у фінансово-економічному становищі, зростанні питомої ваги наукомісткої конкурентоспроможної інноваційної продукції та інтелектуальних послуг промисловості, що має посилити конкурентоспроможність продукції. Розробка нових механізмів інноваційної реструктуризації підприємств набуває особливої актуальності.Проблематика. Практично не дослідженими залишаються питання визначення та встановлення ролі, складу та основних критеріїв об’єктивної комплексної оцінки реструктуризаційного потенціалу для обґрунтування доцільності проведення інноваційної реструктуризації на підприємстві.Мета. Розробити методичний підхід до оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємства, використання якого дозволить комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення.Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід для розрахунку інтегрального показника за допомогою індексного та експертного методів оцінки та інтерпретації його величини лінгвістичними характеристиками шкали рівнів реструктуризаційного потенціалу.Результати. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінки реструктуризаційного потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на обчисленні системи локальних показників, сформованої з урахуванням функціональних складових реструктуризаційного потенціалу. Впровадження системи спостереження за локальними, комплексними показниками і загальним рівнем реструктуризаційного потенціалу дозволило розробити єдинийдля кожної групи підприємств алгоритм вибору відповідного виду реструктуризації та обрати відповідну стратегію розвитку.Висновки. Сформовано систему індикаторів і здійснено моделювання розроблених інтегральних показників реструктуризаційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо вибору стратегії розвитку підприємства для впровадження інноваційної реструктуризації залежно від рівня реструктуризаційного потенціалу.