Along with physical activity and psycho-emotional status, nutrition is one of the most important indicators of the quality of life, which affect the human body from the moment of birth to the last moments of life. The problem of inadequate nutrition and alimentary-dependent diseases is especially acute in school age. According to official statistical data diseases of the digestive system occupy a leading place among schoolchildren in all age categories. Aim. Assessment of the prevalence of digestive diseases among schoolchildren, determination of the features of catering in educational institutions, study of the nutritional behavior of modern schoolchildren. Materials and methods. Determining the structure of pathological lesions of schoolchildren according to the "Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine". Questioning of 588 parents of elementary school students of two schools in Kharkov on the nutritional behavior of children. Results and discussion. According to official statistics in 2017 digestive diseases occupy the second ranking place among schoolchildren (7.9% among children 7-14 years old, 8.3% among teenagers 15-18 years old) and have tend to increase among teenagers in the dynamics of 5 years. One of the most likely important reasons for the deterioration of children's health is a violation of the nutritional structure and a decrease in its quality. So, (3.6 ± 0.8) % of primary schoolchildren eat only twice a day. Most children eat fish only once a week and 4.5% of schoolchildren have not eaten fish in the last 30 days. Only 43.4% of schoolchildren consume milk and dairy products daily. Assessment of the actual state of school feeding showed the inconsistency in the work of the medical service and teachers in the basic issues of its organization, quality control, distribution of duties and responsibilities. Conclusions. There are high incidence rates for certain classes of diseases аmong school-age children, in particular the digestive system. A negative sign of schoolchildren’s eating behavior is the deficiency of basic nutrients in their daily diet in accordance with physiological needs. The modern state of catering in educational institutions necessitates the implementation of system monitoring of its quality, usefulness, safety, and the physiological needs of direct consumers.

Актуальность. На основании данных медицинской статистики определяется отрицательная динамика состояния здоровья детей и подростков Украины. По данным ВОЗ, факторы образа жизни являются пусковым механизмом развития неинфекционной патологии среди всех категорий населения. Поэтому актуальным становится вопрос разработки и внедрения превентивных мер для предотвращения распространения неинфекционной патологии среди детей. Нуждается в обновлении и диагностический инструментарий, который призван обеспечить эффективность проведения целенаправленных профилактических программ. Цель. Разработка диагностической анкеты, которая даст представление о значимости медико-социальных факторов, влияющих на формирование здоровьеориентированного поведения учащейся молодежи. Материалы и методы. На основании анкетирования 851 школьника по различным компонентам образа жизни (режим дня, семья, школа, субъективное мнение о здоровьеориентированном поведении) и применения метода С. Кульбака разработана диагностическая анкета для определения информационной значимости влияния медико-социальных факторов на здоровьеориентированное поведение школьников. Результаты. После оценки информативности каждого из составляющих медико-социальных факторов определены вопросы, имеющие наивысшую диагностическую ценность, которые и составили окончательный вариант диагностической анкеты. Рассчитанные диагностические коэффициенты каждого из вариантов ответов указывают на силу его влияния на формирование здоровьеориентированного поведения школьника. Итоговый вариант анкеты включает пятнадцать вопросов, которые соответствуют компонентам образа жизни (семья, режим дня и убеждения). На каждый вопрос предлагаются варианты ответов в баллах, стандартизированных по шкале стенов. Отвечая на вопрос, анкетируемый выбирает один из вариантов ответов, который считает правильным для себя. При анализе результатов подсчитывается общая сумма баллов по всей анкете и соотносится с рассчитанными по шкале стенов градациями — низкий, средний или высокий уровень влияния медико-социальных факторов на здоровьеориентированное поведение. Выводы. Методика предусматривает оценку и соотнесение с уровнями влияния (высокий, средний, низкий) по каждому из структурных компонентов (семья, режим дня или убеждения) с целью дальнейшего проведения коррекционных (диагностических, профилактических, образовательных) мероприятий для детей и родителей для повышения уровня здоровья, здоровьеориентированного поведения и снижения негативного влияния медико-социальных факторов на здоровье учащейся молодежи.

No abstract

Актуальність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), поширеність хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ) досягла масштабів епідемії. Вони є основною причиною звернення за медичною допомогою, передчасної смертності, призводять до інвалідності, обумовлюють економічні втрати держави. Основ-ними напрямками організації роботи систем охорони здоров’я в світі повинні бути боротьба з неінфекційною патологією, підвищення ролі профілактичних заходів. Мета дослідження: аналіз сучасних тенденцій в області профілактики неінфекційних захворювань. Матеріали та методи. Аналіз публікацій і баз даних у відкритому доступі (сайт Європейського регіонального бюро ВООЗ) з проблеми поширеності неінфекційної патології, заходів щодо їх профілактики. Аналіз даних Центру медичної статистики МОЗ України. Результати. Переважну частину хвороб зумовлюють чотири групи неінфекційних захворювань: серцево-судинні та онкологічні захворювання, діабет і хронічні хвороби легенів. Встановлено, що основними факторами ризику розвитку НІЗ є поведінкові чинники ризику, такі як нездорове харчування, вживання тютюну, надмірне вживання алкоголю, низька фізична активність. Під егідою ВООЗ прийнятий ряд найважливіших документів, найбільш значущими з яких є: стратегії з профілактики неінфекційних захворювань, конвенція із боротьби проти тютюну, стратегія з харчування і фізичної активності, глобальна стратегія щодо скорочення шкідливого вживання алкоголю та ін. Сьогодні весь світ керується Глобальним планом дій з профілактики неінфекційних захворювань на 2013–2020 рр. Документи підкреслюють, що запорукою ефективної боротьби з НІЗ є підтримка держави, використання наукового потенціалу та широка міжсекторальна взаємодія в питаннях зниження впливу поведінкових чинників ризику розвитку НІЗ. Пріоритетними науковими напрямками позначені моніторинг і дослідження детермінант розвитку НІЗ, розробка профілактичних стратегій для використання в умовах обмежених ресурсів. Як виклик сучасного дня вказується широкий розвиток рекламної індустрії, висока доступність нових засобів комунікації і цифрових засобів інформації, які на сьогодні мають все більший вплив на придбання та закріп-лення звичок і поведінки сучасної молоді. Маркетинг в Інтернеті стає надзвичайно ефективним у формуванні нездорової харчової поведінки серед дітей та підлітків, що вимагає прийняття адекватних і термінових заходів. Харківська область є однією з областей, включених в проект ВООЗ та МОЗ України «Неінфекційні захворювання: профілактика і зміцнення здоров’я в Україні», в рамках якого пріоритетним напрямком є просвітня діяльність. Висновки. Стратегічний напрямок охорони здоров’я в Україні (на період до 2025 р.) — збільшення тривалості здорового (активного) життя, де важливим компонентом є профілактика неінфекційної патології серед підлітків і молоді. Пріоритетними заходами для профілактики неінфекційних захворювань і збереження здоров’я підростаючого покоління повинні стати моніторинг і оцінка існуючих проблем, чітке бачення кінцевої мети, велике число зацікавлених учасників і підтримка наукових досліджень з профілактики неінфекційних захворювань, заснованих на доказовій базі.

No abstract