The aim: To determine the effect of post-stroke fatigue on the motor recovery after ischemic stroke. Materials and methods: The study was conducted on the basis of the department of vascular neurology of the Uzhhorod Central City Clinical Hospital during the six months of 2020. We examined 92 patients who suffered a hemispheric ischemic stroke in the early recovery period. Results: At the end of therapy, improvement of motor function was observed in patients in both groups. We received a significant improvement(p<0,05) in the patients of the main group on the SSS and 6-point scale of muscle strength. We found that a high score on the FAS showed a significant correlation with the worst dynamics of recovery on the NIHSS, Scandinavian scale of stroke and 6-point scale of muscle strength (p <0,05). Conclusions: According to the results of the study, it was found that the presence of post-stroke fatigue significantly impairs the improvement of motor functions in patients with hemispheric ischemic stroke, patients who had more severe fatigue had worse recovery rates after stroke.

No abstract

The aim: To study the effect of epileptic seizures in patients with supratentorial brain meningiomas on the clinical course of meningiomas in the early and late postoperative period. Materials and methods: A retrospective analysis of the course of the disease was performed in 242 patients with total removed supratentorial meningioma of the brain (general group). Long-term outcome of the disease was estimated in 176 people (a catamnesis group). Results: The occurrence of a new neurological deficit was observed in 18 (18.0±3.8 %) patients out of 100 among patients with epileptic seizures before surgery and in 19 (13.4±2.9 %) out of 142 among those who had no seizures. The mortality rate was 1 (1.0±1.0 %) in the group of patients with seizures and 3 (2.8±1.4 %) in the group of patients without seizures before surgery. The prevalence of new neurological deficits in the catamnesis group is 14 (19.2±4.6 %) of 73 patients with epileptic seizures before surgery and 17 (16.5±3.7 %) of 103 patients without seizures. Mortality was 3 cases (4.1±2.3 %) in patients with seizures and 9 cases (8.7±2.8 %) among patients without seizures. Conclusions: No data have been obtained that the presence of epileptic seizures affects the incidence of new neurological deficits, complications and mortality after surgical treatment of meningiomas in the early and late postoperative period.

Вступ. Каверноми головного мозку являють собою групу рідкісних судинних ушкоджень головного мозку. Близько 80 % каверном центральної нервової системи локалізуються супратенторіально. Основним клінічним проявом супратенторіальних каверном є судомний синдром.Мета роботи. Оцінити результати хірургічного лікування каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом.Матеріали та методи. У дослідження включено 29 пацієнтів, якi лікувалися на базі трьох клінік з листопаду 2010 року по січень 2015 року. У всіх хворих мали місце супратенторіальні каверноми, що призводили до судомного синдрому. Тривалість захворювання до операції становила від 1 до 84 місяців (у середньому 27 місяців). У всіх випадках виконувалося видалення каверноми iз зоною перифокального гемосидерозу, а видалені мальформації відправлялися на гістологічне дослідження. Результати лікування оцінювалися за шкалою Engel.Результати. 25 пацієнтів (86,2 %) належали до класів Engel I та II. У всіх пацієнтів з одиничними судомними нападами судоми зникали повністю (Engel I), у той час як у групі хворих iз тривалим епілептичним анамнезом такого результату вдалося досягти тільки в 46,7 % випадків. Лише у половини пацієнтів iз вторинно-генералізованими нападами (6 з 12, 50 %) судоми зникли повністю (Engel I). У підгрупі хворих iз фармакорезистентною епілепсією 2 пацієнтів ми віднесли до групи Engel II, ще 2 — Engel IIІ і 1 — Engel IV.Висновки. Хірургічне лікування супратенторіальних каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом, є ефективним та безпечним методом лікування. Видалення каверноми у пацієнтів з епілептичними нападами повинно доповнюватися резекцією зони перифокального гемосидерозу.

Менінгіома є найчастішою пухлиною головного мозку з сприятливим прогнозом до тривалого життя. Часто епілептичні напади є основним клінічним проявом менінгіоми. Однак, хірургічне лікування не завжди позбавляє хворих від нападів і, навпаки, в декого напади після хірургії виникають вперше. Дослідження факторів, які впливають на перебіг епілептичних нападів дозволить оптимізувати тактику лікування. Мета дослідження. Виявити фактори, які впливають на збереження або виникнення епілептичних нападів у пацієнтів, прооперованих з приводу супратенторіальної менінгіоми головного мозку з метою подальшої персоналізованої корекції терапії антиконвульсантами. Матеріали та методи: Проведено ретроспективний аналіз перебігу захворювання у 242 пацієнтів із тотально видаленою супратенторіальною менінгіомою головного мозку. Оцінено віддалені результати перебігу захворювання у 176 осіб. Середня тривалість спостереження становила 37,0 місяців .