During the early COVID-19 pandemic, the educational system suffered significant setbacks. Because face-to-face communication opportunities were limited, a modern approach through a distance system was adopted. Most studies have examined the impact of pandemics on the activities and lives of workers, few scholars observe how students cope with the changes. The purpose of this study is to understand the impact of pandemics on higher education students by considering academic, social, emotional, and behavioral changes. More than 10 questions were used in this paper to represent four categories related to students' lives. The study included 1,227 students from five continents: Asia, Europe, America, Africa, and Oceania. The study showed that students have no difficulty learning the available technology to help them with their studies. In addition, they are socially active in different networks, maintain positive emotions and personal hygiene. demonstrating an understanding of the pandemic situation and concern for public safety. The data showed that the shift to online learning did not affect students' attitudes toward education in general. Although the use of social media has increased, students' communication habits have remained unchanged.

Ante la pandemia mundial de COVID-19 y la introducción de la educación a distancia se han actualizado los problemas psicológicos, el propósito del artículo es analizar los desafíos psicológicos de la educación a distancia, para determinar el potencial innovador de las formas de superarlos. Se utilizaron métodos de investigación pedagógica teórica (análisis, síntesis, inducción y deducción), método de modelado, método predictivo para escribir el artículo. El trabajo se basa en los principios de concreción, sistematicidad, objetividad y cientificidad. Los resultados analizan la efectividad de los medios de superación de la sobrecarga psicológica de estudiantes y docentes debido a que estos fenómenos tienen raíces comunes. La atención principal se presta a las formas creativas de superar los miedos y las inseguridades. También se investigó el concepto de ingenio psicológico. Se justifica el uso del método de higiene digital como parte del enfrentamiento a los desafíos psicológicos. Además, se destacan las causas económicas de las situaciones estresantes en los estudiantes. Las conclusiones resumieron que los medios efectivos para enfrentar los desafíos psicológicos son el tratamiento de los estudiantes de la autoorganización y la autoayuda, aumentando el nivel de autoestima real, la autorreflexión sobre las metas de la vida y la comprensión de las necesidades de ayuda psicológica.

No abstract

No abstract

У статті представлено результати дослідження проблеми особистісної готовності персоналу освітніх організацій до конструктивного розв’язання конфліктів для досягнення ними суб’єктивного благополуччя. Розглянуто сутність дефініцій терміна «конфлікт» з погляду прихильників різних наукових підходів (психодинамічного, мотиваційного, ситуаційного, організаційного, особистісного, аналітичного й інших) – «готовність персоналу освітніх організацій до розв’язання конфліктів», «суб’єктивне благополуччя». Висвітлено зміст готовності персоналу освітніх організацій до конструктивного розв’язання конфліктів, що передбачає вміння діагностувати ймовірність появи конфлікту, прогнозувати особливості його розвитку, запобігати, взаємодіяти в ситуації конфлікту, виходити із проблемних ситуацій тощо. Вибір стратегії розв’язання конфлікту залежить від індивідуальних, сімейних та суспільних переконань, цінностей, досвіду, культури тощо. Здатність персоналу освітніх організацій контролювати із плином часу цілу низку чинників, як конструктивних, так і небажаних (стійкість, самореалізація, соціальна емоційна компетентність, особисті реакції на діяльність в освітній організації (виснаження, втома, стрес тощо)) в умовах конфліктної ситуації, є важливим чинником суб’єктивного благополуччя і передбачає опанування вмінь вибирати конструктивну позицію в освітній діяльності в момент розгортання конфлікту, прагнення дотримуватися настанов і правил діалогічного спілкування, уміння активно діяти на всіх етапах управління конфліктною ситуацією. Обґрунтовано, що суб’єктивно благополучний персонал освітніх організацій здатний не лише конструктивно розв’язувати різні конфлікти, а і сформувати в молоді загальнолюдські, національні, громадянські, сімейні й особистісні цінності.