No abstract

Стаття присвячена теоретичному та практичному обґрунтуванню технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. Проведено стислий огляд наукових досліджень щодо понять «творчість», «творчий саморозвиток» українських та закордонних вчених. Автором детально розкрито складові компоненти технології (блоки: цільовий, що представлений метою та завданнями творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, нормативною базою дослідження; методологічний, складовими якого є концептуальні підходи та принципи організації процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти; процесуальний, який визначає змістове й організаційне забезпечення процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти на мотиваційно-цільовому, організаційному та рефлексивно-творчому етапах 501 творчого саморозвитку; діагностично-рефлексивний, до складу якого увійшли компоненти, критерії, показники та рівні, діагностичний інструментарій процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти). У статті описано найбільш ефективні форми роботи зі здобувачами фахової передвищої освіти, що дають їм змогу якісно та ефективно оволодіти вміннями та навичками на кожному з трьох етапів експерименту. Здійснено ґрунтовний аналіз результатів, отриманих під час упровадження технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. Автором доведено ефективність проведення діагностичної діяльності, що здійснювалась із метою підвищення результативності в роботі зі здобувачами фахової передвищої освіти.

У статті обґрунтовано необхідність створення спеціальних умов, використання нових підходів для реалізації ідей творчого саморозвитку та самореалізації майбутніх вихователів. Надано визначення складному поняттю «система професійної підготовки студентів педагогічних закладів вищої освіти». Проведено стислий огляд наукових досліджень щодо формування творчої, креативної особистості українських та закордонних вчених. Автором розглянуто окремі аспекти процесу творчого саморозвитку студентів педагогічних закладів вищої освіти як системи, де творчість виступає компонентом, що забезпечує її цілісність; розкрито основні напрями розвитку майбутнього вихователя як активної творчої особистості; визначено психолого-педагогічні умови, що сприяють творчому саморозвитку особистості студентів, а також критерії цього процесу. Автором розкрито сутність понять «особистість», «творчість», «саморозвиток», «творча самоадаптація». З метою практичної реалізації цілей дослідження було визначено задачі формуючого експерименту, перелічено завдання практичної реалізації програми дослідження творчого саморозвитку та творчої самоадаптації студентів педагогічних закладів вищої освіти. У статті описані мета, найбільш ефективні форми роботи з майбутніми вихователями, що дають їм змогу якісно та ефективно оволодіти вміннями та навичками на кожному з трьох етапів експерименту. Окремо автором підкреслено роль викладачів у процесі роботи зі студентами з метою їх творчого саморозвитку та самореалізації. Здійснено ґрунтовний аналіз результатів, отриманих під час констатуючого експерименту, запропоновано узагальнені статистичні дані для порівняння. Автором доведено ефективність проведення діагностичної діяльності, що здійснювалась із метою підвищення результативності в роботі зі студентами. У статті накреслено шляхи подальшого вдосконалення роботи, спрямованої на оптимізацію процесу творчого саморозвитку та самоадаптації майбутніх вихователів як особистостей шляхом дотримання викладачами нової етики педагогічного спілкування зі студентами, що заснована на «суб'єкт-суб'єктній сутності освітньої діяльності».

Verbal and logical thinking is a type of thinking carried out through logical operations with concepts. The subject can learn the essential features and relationships of the reality in the course of verbal and logical thinking, operating with logical concepts. The aim of the study was to experimentally test the impact of research work on the students’ level of verbal and logical thinking. The study involved: Thinking Types, Generalization of Concepts, Classification of Objects, Comparison of Concepts by K. Goldstein. The results of the pedagogical experiment allowed stating that there was an increase in the level of verbal and logical thinking in the subjects of the experimental group as a result of special experimental work. The students of the experimental group were involved in research work in three stages: motivational and preparatory, substantive and procedural, analytical and resultant. The main forms of research work of students were: holding round tables, meetings of the student scientific community, the Council of Young Scientists; involvement of students in webinars on research programmes and grants, competitions for student research papers, introduction of students into the basics of research activities through individual consultations with supervisors, representatives of the Council of Young Scientists; preparation of abstracts, brief outline reports of conferences, articles; conducting disputes; participation in the work of the student scientific community, problem groups, workshops, laboratories. We consider the study of the relationship between the dominant type of thinking of students and the major chosen in higher educational institution as a prospect for further research.

The article considers the issue of practical training of students as an important condition for the formation of professional qualities of a specialist. It is emphasized that the process of training in a pedagogical institution of higher education should focus on the acquisition of theoretical knowledge, development of the teacher, his professional and personal qualities, and practice – on a combination of theory and practical skills. It is established that the practical training of students orients them to the knowledge of pedagogical phenomena, facts, patterns and principles of teaching and education, allows students to assess the degree of their own readiness to carry out independent pedagogical activities. It is investigated that the issues of practical training in higher education are covered by modern scientists in various aspects. It is generalized that the practice – method of research of the educational process by trainees, which aims to develop skills and abilities that are necessary in future professional activities, as well as to consolidate theoretical knowledge and learn to apply them in working with children. The responsibilities of teachers-supervisors and students during the internship are formulated. It is concluded that practical training is really an important condition for the formation of professional qualities of the specialist, so during the internship, students, performing the functional duties of a teacher, gain their own pedagogical experience. The main professional qualities are defined: professional thinking, professional orientation, communicative qualities, organizational qualities, critical view of one's knowledge, interest in children's destiny, ability to anticipate and predict, etc.