Нова редакція Українського правопису подає уточнені й доповнені правила написання загальних і власних назв українського та іншомовного походження, деталізовані правила вживання розділових знаків. В усіх розділах оновлено ілюстративний матеріал. Для всіх, хто прагне писати, дотримуючись норм сучасної літературної мови. СХВАЛИВ Кабінет Міністрів України (Постанова № 437 від 22 травня 2019 р.) СХВАЛИЛИ: спільною постановою Президія Національної академії наук України (протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 р.) та рішенням Колегія Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 р.) ЗАТВЕРДИЛА Українська національна комісія з питань правопису (протокол № 5 від 22 жовтня 2018 р.) Українська національна комісія з питань правопису своїм рішенням від 12 липня 2019 р. визначила Видавництво «Наукова думка» НАН України установою, яка уповноважена випустити у світ авторизоване видання Українського правопису в редакції 2019 р.

This article analyzes the concept of "idiostyle", its connection the term "idiolect", researchers’ different views to the co-relation of these two terms, which often contradict each other. The article presents the views of researchers who consider “idiolect” a broader concept, which includes “idiostyle”, those ones who believe, conversely, that “idiostyle” is a hyperonym, and “idiolect” is a hyponym as well as those who consider these concepts to be interchangeable. A conclusion is drawn as to which concept may be considered broader. Various approaches to the study of “idiostyle”, the concept of "translator’s idiostyle" and the influence of the translator's individual style on the author's idiostyle on the example of the works of George Seferis are studied. The stages of formation of the individual style of the writer are also studied in this article, as well as the process of translation of poetic works, features of the external and internal matrix of the poetry, etc. The tasks and difficulties faced by translators in the work on the translation of poetic works are considered in this study. The article examines the difficulties in reproducing the individual style of the author and "muffling" the idiostyle of the translator when translating poetic works. The knowledge of the idiolect of the Greek writer George Seferis has been improved in this article. The main factors of formation of George Seferis's idiostyle are determined. The author’s life path is researched and his poetry is analyzed to determine the characteristic features of his individual style. His life experience, worldview, historical events, traditions and innovations in his works, etc. all formed his specific individual style, which was explored in the article. The poetry of G. Seferis and its translations into Ukrainian by Hellenist translators such as Iryna Betko, Ivan Drach, Svitlana Yovenko, Maryna Maryschuk, Oleksandr Ponomariv, Larysa Skyrda, Tetyana Chernyshova, and Andriy Savenko, are analyzed in terms of reproduction of the internal and external matrix of the poetic work and idiostyle of the writer. The works of different translators are compared in relation to the dominance of their individual style over the idiostyle of the author.

У статті запропоновано новий когнітивно-граматичний підхід до вивчення проблематики аспектуальності, яка й донині обговорюється представниками й прибічниками функційної граматики -переважно школи О. В. Бондарка. Уточнено категорійний статус таких суміжних, але не тотожних понять, як аспект, дієслівний вид і власне аспектуальність. Зроблено припущення про те, що аспект є інваріантною макрокатегорією для варіантної мікрокатегорії дієслівного виду, які організують гіперкатегорію аспектуальності. Основну увагу зосереджено на обговоренні питання про бінарну природу опозицій: доконаний -недоконаний вид -для слов'янських мов і завершеність -незавершеність / тривалість дії -для інших неслов'янських мов індоєвропейської сім'ї. Порушено дискусійне питання про типи аспектуальних значень або способів дієслівної дії, які виражаються різнорівневими як мовними (граматичними і лексико-семантичними), так і позамовними засобами (когнітивного рівня), з-поміж яких основними є: ракурс / погляд суб'єкта та контекст / ситуація. Розглянуто гіперкатегорію аспектуальності як когнітивно-граматичну структуру / модель, яка позначена терміном аспектуально-темпоральний домен, за аналогією до терміна О. В. Бондарка аспектуально-темпоральний комплекс.Систематизовано репрезентанти аспектуального-темпорального домену, якими є такі концептуальні сутності, як часова локалізованість дії, динамічність / статичність дії, кратність дії, тривалість дії, момент дії, фазовість дії, узуальність дії, інхоативність дії, результативність дії, що в кожній мові реалізуються за переважання або різнорівневих мовних засобів, або позамовних засобів. Установлено, що кожна концептуальна сутність профілюється в когнітивно-граматичній моделі аспектуально-темпорального домену на фоні інших концептів, пов'язаних із нею холістично-синергетичними відношеннями. Обгрунтовано, що аспектуально-темпоральний домен є когнітивно-граматичною моделлю матричного формату, яка репрезентує багатовимірне знання носів слов'янських і неслов'янських мов про такий фрагмент їхньої картини світу, як аспектуальність.Ключові слова: когнітивно-граматична модель, аспектуально-темпоральний домен, макрокатегорія аспекту, мікрокатегорія виду, концептуальні сутності, профілювання концептів.