Background and Study Aim.  The article is devoted to finding ways to optimize the training of players with cerebral palsy (CP). It is determined that testing and elaboration of criteria for assessing the level of physical fitness of football players with cerebral palsy can be used as a mean of evaluation the sportsmanship of football players of this nosology in training and competitive activities. The purpose of the study is to determine the level of physical and functional preparedness of football players with cerebral paralysis and to develop criteria for their evaluation during the intensive training period, taking into account the functional classes of athletes. Material and Methods. 25 football players with cerebral palsy, candidates and members of the national team of Ukraine, three-time Paralympic champions, multiple world and European champions took part in the study voluntarily. Athletes of the selected group have 5-8 classes of the adapted classification of the International Association of Cerebral Palsy (CP-ISRA) for CP-Football. Biochemical parameters were studied before and after training work of different focus. The value of maximum oxygen consumption (MOC) was determined by means of bicycle ergometric testing. The physical state and level of physical fitness of football players were monitored during the study. The research was conducted on the basis of the research laboratory of Prydniprovsk State Academy of Physical Culture and Sport and on the basis of the Municipal Institution "Dnipropetrovsk Medical and Physical Dispensary" of the Dnipropetrovsk Regional Council. Results. It was found that athletes with cerebral paralysis are able to adequately tolerate heavy physical loads. Football players with disabilities had biochemical parameters of blood sampling and registration of recovery processes of the cardiovascular system after training activities of different focus within the permissible norm for both healthy athletes. Obtaining such data became the basis for the intensification of training process, which promoted the development of motor skills of football players. Conclusions. Obtained data were the basis for creation the criteria for assessing the level of physical fitness of football players depending on their sports classes. In future, this will allow coaches to determine the effectiveness of the training period, obtain information about the condition of players in training, in the recovery process. On this basis it will help to individualize the workload of players and adjust the training process. The analysis of a direction of preparation and decision-making about educational process correction for football players with disabilities can be realized according to the received data in various structural formations of an annual macrocycle.

The study purpose was to determine the effectiveness of a differentiated approach to aqua fitness classes with women of the first period of adulthood. Materials and methods. 30 adult women, whose average age was 30.57 years, took part in the study. The study was conducted during 2019-2020. Anthropometric measurements included body length, body weight, chest, shoulder, calf, thigh, waist, buttocks and wrist circumferences. To determine the overweight we calculated the body mass index. Measurements were taken at the end of each mesocycle of wellness training. Statistical analysis covered determination of mean, standard deviation, reliability of the differences (Wilcoxon signed-rank test). Results. The effectiveness of a differentiated approach to aqua fitness classes was proven by improvement of women’s body type. By the end of the study, there were no women with obesity class II and underweight. The number of women with obesity class I decreased by 3.33%. The number of women with normal body weight increased by 13.37%. Conclusions. The implementation of a differentiated approach to aqua fitness classes with adult women has significantly corrected their body proportions. This allows recommending a differentiated approach according to a body type to implement into aqua fitness classes.

No abstract

Вступ. Свідоме ставлення до занять фізичною культурою і спортом формується у студентів як за допомогою мотивування, так і за допомогою формування спеціальних знань. У той же час, викладачі кафедр фізичного виховання не приділяють значної уваги теоретичній підготовці студентів через недостатню кількість годин, відведених на цей розділ навчальної програми. Вирішення зазначених протиріч потребує реалізації різних форм та методів активного навчання. Передбачається, що систематичне застосування інтерактивних методів на заняттях з фізичного виховання сприятиме підвищенню рівня теоретичної підготовки студентів. Мета дослідження – науково обґрунтувати використання інтерактивних методів на заняттях з фізичного виховання для формування теоретичних знань студенток. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 56 студенток Придніпровської державної академії будівництва та архітектури 1 року навчання У ході експерименту студентки були розподілені на експериментальну та контрольну групи по 28 дівчат. Для студенток експериментальної групи було запропоновано використання інтерактивних методів наприкінці кожного практичного заняття з фізичного виховання. Оцінка теоретичної підготовленості студенток здійснювалася за допомогою використання 45 тестових питань, розроблених згідно зі змістом навчальної програми з фізичного виховання. Порівняння результатів студенток експериментальної та контрольної груп здійснювалося за допомогою розрахунку t-критерія Стьюдента на рівні значимості α ≤ 0,05 – 0,001. Результати. Середня кількість правильних відповідей студенток ЕГ до експерименту становила 9,93 із 45 тестових питань, після експерименту цей показник підвищився до 39,68 правильних відповідей (р<0,001). У контрольній групі також спостерігається підвищення рівня теоретичної підготовленості з 5,79 до 13,86 правильних відповідей (р<0,001), однак і до і після експерименту виявлено значне розсіювання результатів (V=54,34% та V=60,46% відповідно). Висновки. Отримані дані свідчать про більшу ефективність інтерактивних методів для опанування теоретичним матеріалом у порівнянні з репродуктивними методами навчання.

No abstract