The aim: To conduct a comparative analysis of the results of ultrasound and hysteroscopic examinations with further histopathological findings and the clinical and anamnestic features of patients with hyperproliferative pathology in order to determine the etiopathogenetic mechanisms of the development of endometrial pathological processes. Materials and methods: We studied 119 medical records of patients of the Gynecological Department of Minipal Non-Commercial Enterprise “Ternopil Municipal City Hospital No. 2”, who applied for medical assistance because of benign endometrial hyperplasia in the reproductive age with a verified diagnosis of “uterine polyp” during 2017–2018. The control group consisted of 30 patients of the same age group, with menstrual disorders with no signs of hyperplastic processes of endometrium. With the consent of the patients, they were treated with diagnostic hysteroscopy in order to study evacuated material from the uterus. The results of the histological study confirmed the absence of signs of hyperplastic processes of endometrium. The results of diagnostic methods were evaluated by comparing the material’s histological data with the results of ultrasound and hysteroresectoscopy. Results: Taking into account the results of our research, women with hyperplastic processes of endometrium have the risk of the pathology of the nervous system is in 2.71 times higher (OR=2.71, CI–0.88: 8.33), cardiovascular pathology—in 2.04 (OR=2.04, CI–0.57:7.34), vascular diseases of the lower extremities—in 1.81 times (OR=1.81, CI–0.21:15.32) compared with the control group. While the risk of pathology of the urinary system and organs of vision is only—OR=0.48, CI–0.11:2.03 and OR=0.75, CI–0.08:7.48, respectively. Analyzing the results of the study using ultrasound examination, it was found that endometrial polyposis in combination with uterine leiomyoma was not detected in 3 women (15%), while all the results of hysteroscopy were confirmed by histopathological studies. When the endometrial hyperplastic processes were combined with adenomyosis— according to ultrasound examination a false positive result was obtained in 2 patients (13.3%), and in a hysteroscopic study we determined –1 false positive result. In patients the diagnosis of “endometrial polyp” according to the results of hysteroscopy was not confirmed in 2 women (2 false positive results 2.99%) and in 5 cases of ultrasound examination (5 false negative results 7.46%). The use of ultrasound examinations in patients with endometrial hyperplastic changes, according to our data, made it possible to identify pathology in 88.39% of cases, while the information content of the hysteroscopy was 98.21% (p<0.001). Conclusions: Thus, the results of the subjective examination of patients in the gynecological department: complaints, anamnestic data on gynecological and extragenital pathology should be used to identify etiopathogenetic factors and the formation of risk groups for the occurrence of hyperplastic processes of endometrium. Women with cervical erosion, uterine myoma and episodes of herpetic rash on the mucous membranes in past medical history have a higher likelihood of hyperplastic processes of endometrium. The vast majority of patients (63.87%) with polyps of the body of the uterus have a combined hyperproliferative pathology, which requires an individual approach to planning the scope of diagnostic examination and the choice of treatment method. Visualization of endometrium with hysteroscopy is more informative than ultrasound for diagnosing hyperproliferative processes, including uterine polyps. Hysteroscopic polypectomy has a high level of both clinical and economic benefits as well as diagnostic value in patients with hyperplastic processes of endometrium.

The aim: To conduct a morphological study of endometrial tissue to identify changes characteristic of viral lesions to develop improved antirelapse treatment of HPE in women of reproductive age. Materials and methods: We surveyed 90 patients of the gynecological department who sought medical for hyperplastic processes of the endometrium in reproductive age. All women underwent hysteroscopy, the resulting material was subjected to morphological examination. Results: It became known that the virus is involved in the pathogenesis of endometrial hyperplasia. It is likely that it exists in epitheliocytes not only as a “passenger”, but also as an etiological factor. It became known that it was in complex hyperplasia with atypia that the percentage reached the highest level, which is a precancerous condition. Conclusions: Typical morphological change of the endometrium – multinucleation, multinuclearity and koilocytotic atypia in women of childbearing age with HPE – was revealed. The presence of infectious pathogens in the endometrium of patients with HPE can be regarded as one of the possible triggers for the development of hyperplastic processes.

Збереження здоров’я жінок і вивчення захворювань, пов’язаних із гендерною проблематикою, залишаються пріоритетними в медицині. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – гіперпластичним процесам ендометрія. У проблемі вирішення даної патології за останні роки накопичилося досить багато інформації щодо етіології, причин виникнення, діагностики та лікування. Мета нашого пошуку – огляд літератури, присвяченої факторам розвитку, етіології та патогенезу, які відіграють найважливішу роль у розвитку гіперпластичних процесів ендометрія. Ендометрій являє собою гормоночутливу тканину, яка має здатність не тільки до циклічного оновлення майже всього клітинного складу, а й до певного реагування на всі зміни гормонів, цитокінів, молекул адгезії, факторів росту, біогенних амінів та інших біологічно активних речовин на рівні цілого організму. У статті розглянуто основні ланки етіопатогенезу даної патології, такі, як: естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, запалення, знижений апоптоз, патологічний неоангіогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Крім того, коротко подана інформація про нові ключові елементи факторів розвитку, що сприяє значному покращенню вирішення проблеми у виборі патогенетично обґрунтованих методів діагностики та лікування. У статті показано, що нормальний процес росту клітин вимагає тонкого балансу між гормонами, факторами росту та молекулами адгезії, у тому числі інтегринами й апоптоз-зв’язаними генами. Переглянуто літературні джерела, в яких відзначається велике число випадків рецидивування гіперплазії ендометрія, що зумовлює посилення контролю у напрямку онконастороженості. Представлена нова класифікація гіперплазії ендометрія (WH094), запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я, що значно спростить термінологію і розуміння проблеми для клініциста.

Мета дослідження – проаналізувати роль інфекційного патогену в розвитку гіперпластичних процесів матки порівняно зі здоровими жінками для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Матеріали та методи. Було обстежено 90 пацієнток гінекологічного відділення КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» з доброякісною гіперплазією ендометрія у репродуктивному віці впродовж 2017–2019 рр., підтвердженою гістологічним висновком після оперативної гістероскопії. Контрольній групі пацієнток-добровольців (30 жінок) забір матеріалу здійснювали за допомогою «Пайпель» біопсії з дослідженням евакуйованого матеріалу з порожнини матки. Всім пацієнткам проводили дослідження на наявність таких збудників, як Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Herpex simplex virus I, II методом імуноферментного аналізу (ІФА) (IgG, IgM); Gardnerella vaginalis, Trichomonas vaginalis в мазках із піхви та уретри за методикою полімеразної ланцюгової реакції, а також здійснювали виявлення папіломавірусу людини (ПВЛ) 16 і 18 типів за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшого розповсюдження серед інфекційних агентів набув вірус папіломи людини 16 і 18 типів, який у дослідних групах був виявлений у 40,0 – 41,67 % порівняно з контрольною групою – у 10,0 %. Отримані дані зумовлюють необхідність проведення якісного інфекційного скринінгу для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Висновки. Інфекційні агенти відіграють важливу роль у розвитку гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Отримані результати дозволяють розглядати інфекційні патогени як кофактори гіперпластичних процесів матки, що патогенетично пов’язані з представниками флори нижніх відділів генітального тракту і беруть участь у реалізації запального процесу.