Due to the technogenic transformation of ecotopes of ash and slag dumps of Burshtyn TPP, bioindications of the environment state in the zone of their influence are an urgent issue. The morphological reaction of Betula pendula Roth. leaves under the influence of man-caused factors of Burshtyn TPP ash and slag dumps was studied. The change in the shape of the leaf blades of B. pendula under the conditions of ash and slag dumps was analysed. The degree of modification of leaf blades was evaluated through the measures of shape coefficient and elongation coefficient. The use of morphological coefficients testified to their specificity. The form coefficient indicator proved to be a sensitive marker. The change in the area of leaf blades under the conditions of high levels of anthropopression was analyzed. On the territory of ash and slag dumps there was a decrease of leaf area. At the same time, a high level of necrotization of leaf blades was recorded. The condition of plants was assessed through the index of fluctuating asymmetry of B. pendula leaf blades. As a result of the study, the foliar morphometric parameters of B. pendula were determined, which showed high morphological reactivity under the influence of man-caused load and can be used as bioindication markers for assessing the state of the environment.

The article presents the study of leaf morphological features of Populus tremula L. Growing under the conditions of the influence emissions from Burshtynska TPP. The methods of linear morphometry were used to analyze the variability of the morphological parameters of leaves at high levels of pollutants. In the zone of influence of the industrial object there is a significant decrease in the foliar parameters. Uneven variability of morphological parameters between the study plots of industrial pollution and with minimized technogenic load are revealed. Levels of variability of morphological parameters are estimated using coefficient of variation, which for most of the analyzed morphological features at the polluted plot load is characterized by high and average values. The most varied ones were the distance between the first and second veins and the length of the second vein from the base of the leaf vein. For bioindication of anthropogenic load, an index of fluctuating asymmetry of P. tremul leaf blades has been tested. The analysis of the fluctuating asymmetry was based on leaf linear measurements and area of ​​ the halves of leaf blades. The results indicated an increase in fluctuating asymmetry index in plant growing at the polluted plot, both in linear measurements and in area indices. The comparison of the two approaches to the estimation of the level of fluctuating asymmetry has been carried out. As a result of this study, those foliar morphometric parameters of P. tremula, which exhibit high morphological reactivity under the influence of anthropogenic load, can be used as bioindicatory markers for assessing the state of the environment. A reliable indicator of technological pressure is the level of fluctuating asymmetry that can be recommended for use in bioindicative studies.

Один із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та  відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки  неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тест-об'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.