Exploring ways of learning foreign language grammar using video content in secondary education is relevant because most research focuses on other educational levels and rarely takes into account student and teacher assessments. In addition, the vast majority of studies deal with the theoretical aspects of foreign language grammar learning at school. Accordingly, there is a need for empirical studies that focus more on secondary education and the nature of teachers and students' perceptions of such issues. This determined the relevance of the article. The aim of the study is to establish the effectiveness of the use of audiovisual materials as a tool for learning a foreign language. As a result, was determined the assessment of teachers and students' feasibility of introducing video content in the process of learning grammar of a foreign (English) language. The main methods in the study were methods of experiment and interviewing; also, the method of questioning was used. The main hypothesis is that the introduction of video content as teaching material for learning foreign languages is an effective method of teaching, positively evaluated by all participants in the educational process. The results of the study show that the introduction of films as teaching material in the educational process contributes to the teacher's willingness to use video content for their lessons, the understanding of all participants in the educational process of the benefits of using audio-visual materials is improved; the performance increases. Increasing the level of methodological skill and awareness gained through personal experience encourages improvement of the learning process, awareness of the need to use the completely rich arsenal of modern methods and forms of language teaching. In the future perspective is the study that the use of audio-visual content as didactic material is not only a means of learning a language, but also a factor in improving critical thinking skills, a sense of social justice, awareness of art, in particular, history of the culture.

Мета дослідження-виявити основні аспекти використання імпровізації в сучасній хореографії. Методологія. Аналіз літератури та джерел сприяв виявленню недосліджених аспектів імпровізації в хореографії; історичний принцип дозволив прослідкувати трансформацію підходів до імпровізації на різних етапах розвитку сучасної хореографії в хронологічній послідовності. Наукова новизна полягає у виявленні основних аспектів використання імпровізації в сучасній хореографії. Висновки. Імпровізація може бути присутньою у будь-якому різновиді хореографії як вільне «тут і зараз» виявлення своїх внутрішніх (тілесних, психоемоційних, духовних тощо) імпульсів у відповідності до музики, часу, простору тощо. Імпровізація у хореографії сучасності існує в широкому діапазоні проявів-від майстерності володіння відпрацьованими елементами у відповідності до запропонованих обставин до вільного від канонів тілесно-емоційного самовираження поза стандартизованими формами, де домінує дослухання виключно до свого внутрішнього «я». Спираючись на досвід попередніх періодів розвитку сучасної хореографії танцювальна практика сьогодення використовує імпровізацію в декількох аспектах: як своєрідне джерело нових рухів, метод лабораторної роботи з пошуку нових лексичних конструкцій задля подальшого використання в постановці сценічних танцювальних форм; як спосіб психоемоційної нормалізації, дослідження власного тілесного та психоемоційного потенціалу; додатково в контактній імпровізації-як вміння «відчувати» партнера, засіб удосконалення техніки дуетної та групової взаємодії. Важливими напрямами подальших досліджень вважаємо розкриття ролі імпровізації у хореографічному вихованні дітей різних вікових категорій, мистецтвознавчий аналіз хореографічних форм, де використано імпровізацію тощо. Ключові слова: імпровізація, хореографія, контактна імпровізація, сучасний танець. Грек Владимир Анатольевич, старший преподаватель кафедры хореографии Киевского университета имени Бориса Гринченко Импровизация в хореографии: полиаспектность проявлений Цель исследования-выявить основные аспекты использования импровизации в современной хореографии. Методология. Анализ литературы и источников способствовал выявлению неисследованных аспектов импровизации в хореографии; исторический принцып позволил проследить трансформацию подходов к импровизации на разных этапах развития современной хореографии в хронологической последовательности. Научная новизна заключается в выявлении основных аспектов использования импровизации в современной хореографии. Выводы. Импровизация может присутствовать в любой разновидности хореографии как свободное «здесь и сейчас» выражения своих внутренних (телесных, психоэмоциональных, духовных и т.д.) импульсов в соответствии с музыкой, временем, пространством и тому подобное. Импровизация в хореографии современности существует в широком диапазоне проявлений-от мастерства владения отработанными элементами в соответствии с предложенными обстоятельств до свободного от канонов телесноэмоционального самовыражения вне стандартизированных форм, где доминирует пр...