No abstract

По результатам комплексной съемки на полигоне в южной части Восточно-Сибирского моря в 2015 г. представлены данные по океанологическим условиям, составу планктонного сообщества, донным и придонным видам рыб и беспозвоночных. При выполнении донной траловой съемки отмечено 10 видов рыб и 3 вида желетелых, биомасса которых оценена в 1,9 тыс. т. В придонном ихтиоцене абсолютно доминировала сайка (60,6 %). Из беспозвоночных в уловах отмечено 3 вида креветок, 1 вид крабов и 4 вида брюхоногих моллюсков. Траловый макробентос представлен 6 таксономическими группами, среди которых выделялись морские звезды (34,3 %) и равноногие раки (50,4 %). Средняя биомасса макробентоса составила 41,7 кг/км 2 . Дночерпательный бентос был представлен 12 таксономическими группами разного ранга с преобладанием двустворчатых моллюсков, полихет, равноногих раков и амфипод. На долю этих групп приходилось 95 % общей биомассы макробентоса.

Формулювання проблеми. Стаття є дослідною. Головна проблема яка висувається в статі, це чи зароджуються дислокації, під дією лазерного опромінення. Спочатку ставили задачу визначити умову імпульсного лазерного опромінення, при якій найбільш ефективно створюються напруження зсуву у приповерхневому шарі кристала, а також задачу розрахунку температурного поля у зоні опромінення. Матеріали і методи. Використовували монокристалічний германій з питомим опором 45 Ом•см і щільністю ростових дислокацій 2,5•10 3 см-2. Торець злитка з площиною (111) піддавали шліфуванню, хіміко-динамічному і хімічному поліруванню. Дефектну структуру виявляли у хромовому травнику із суміші CrO3:HF=1:1. Опромінення поверхні (111) Ge здійснювали на лазерній установці типу УИГ-1М з рубіновим оптичним квантовим генератором, працюючим у режимі вільної генерації на довжині хвилі λ =0,694 мкм. Густина енергії опромінення на поверхні германію змінювалась в межах 2-25Дж/см 2 , тривалість імпульсу була 1мс. Опромінення відбувалося сфокусованим на поверхні лазерним променем, в окремих експериментах використовували розфокусований промінь. Діаметр D зони лазерного опромінювання становив 3 мм. Дислокаційну структуру вивчали оптичним методом Результати. За результатами обчислень були отримані залежності температури вздовж радіуса плями для різних моментів часу від початку дії лазерного опромінювання Проаналізовано фізичний механізм виникнення дислокацій на ділянці з температурою ̴ 450 К, де фотонагрівання не є головним фактором дефектоутворення. Структурними дослідженнями встановлено, що найбільш ефективно напруження зсуву у приповерхневому шарі зразка Ge створюються дією розфокусованого променя з енергією опромінення, достатньої для оплавлення кристала лише у центрі лазерної плями. Шляхом розв'язання диференціального рівняння теплопровідності отримані залежності густини оптичної потужності, яка поглинається поверхнею від часу опромінення, а також розподіл температури на поверхні уздовж радіуса лазерної плями.. Висновки. Зроблено висновок, що дислокації в лінійно-періодичних структурах виникають за рахунок гетерогенного зародження і розширення призматичних петель, орієнтованих в періодично-індукованому полі концентрації вакансій.

No abstract

По результатам комплексных исследований на полигоне в море Лаптевых в августе 2015 г. представлены данные по фоновым условиям, составу планктонного сообщества, донным и придонным видам рыб и беспозвоночным. Оценки биомассы зоопланктона на внешнем шельфе моря Лаптевых в 2015 г. были низкими, с локальными участками повышенной биомассы (до 400 мг/м 3 ). В траловых уловах отмечено 26 видов рыб и 2 вида головоногих моллюсков. На полигоне площадью 30,5 тыс. км 2 биомасса рыб оценена в 132 тыс. т. Все виды рыб держались разреженно, за исключением сайки, встречающейся по всему полигону. В придонных горизонтах преобладала крупноразмерная сайка. Основу пелагических скоплений разной плотности в пределах внешней части шельфа формировала сайка средних размеров (9-15 см). На материковом склоне в уловах встречен черный палтус и клюворылый окунь. Из беспозвоночных в уловах отмечено 6 видов креветок и 12 таксономических групп макробентоса разного ранга, среди которых доминировали морские звезды, офиуры и губки. Брюхоногие моллюски были представлены 11 видами, среди которых по массе доминировала Neptunea heros (42 %). В дночерпательных пробах встречены представители 20 таксономических групп макробентоса с преобладанием полихет, двустворчатых моллюсков и сипункулид.