Results are presented for the Ukrainian laboratory testing of the battery of bioassays designed within the program WaterTox, including Allium cepa, Lactuca sativa, Daphnia magna, Hydra attenuata, Panagrellus redivivus, and Salmonella typhimurium, for toxicity and mutagenicity assessment of given organic and inorganic substances in water samples. Each of the bioassays was characterized with respect to its practical use. Experiments were carried out over the period of 1 year with six series of four blind samples each, for a total of 24 samples analyzed. In the results, test organisms were ranked according to their sensitivity to toxic impact as follows: nematode-onion-lettuce -hydra-daphnia. Given test toxicants were also classified in concordance with a complex estimation based on effects fixed for plant and animal bioassays. The following substances were found to be more toxic in increasing order: p, pЈ-DDT, 4-nitroquinoline-N-oxide, Cu + 2 , Hg + 2 , and pentachlorophenol; some were less toxic: As +5 , lindane, metolachlor, and aniline. The value of the approach with use of the battery of animal and plant bioassays to analyze toxic effects objectively was demonstrated. ᮊ

Переселення коропів із ставів в басейни на підігрітих скидних водах як в осінній, так і весняний періоди, супроводжується зростанням в їх організмі макроергічних фосфорних з'єднань. Це є особливо характерним для м'язової тканини, де рівень АТФ в найбільш теплі літні місяці (липень) майже в два рази вищий, ніж у ставових риб. В печінці коропів, що вирощуються в басейнах, рівень АТФ перевершує аналогічний показник у ставових риб після зимівлі в умовах підвищеної температури води. У риб весняної посадки він нижчий на 18%. Додавання мінеральних солей до кормових сумішей істотно активує ферменти фосфорного обміну-лужну фосфатазу і Na+, K+, Mg2+-АТФ-азу (табл. 4). При цьому ступінь активування ферменту залежав від природи мікроелемента і його дози. Так, найбільшим активуючим ефектом по відношенню до аденозинтрифосфатази печінки риб володіє манган у дозі 0,8 і 1,6 г/100 кг корму. Годування риб штучними гранульованими комбікормами з біотичними дозами мангану викликає збільшення активності ферменту в 5-12 разів у порівнянні з контролем. У м'язах піддослідних риб найбільш виражене активування аденозинтрифосфатазної активності зареєстровано при збільшенні кормового споживання сірчанокислого мангану до 1,6-2,4 г/100 кг корму. Значне підвищення активності лужної фосфатази спостерігається в печінці риб, які споживали корм з меншими дозами сульфату мангану (0,8 і 1,6 г/100 кг). Висока доза його (2,4 г/100 кг) призводила до зменшення активності лужної фосфатази в печінці коропів. Активуючий вплив на лужну фосфатазу мали також сульфатні солі магнію і цинку при збагаченні ними кормових сумішей в дозі 31,0 і 0,8 г/100 кг корму відповідно. Дещо іншою була закономірність у зміні активності лужної фосфатази у м'язах риб під впливом солей магнію, мангану і цинку. Так, сульфатні солі магнію викликали підвищення активності ферменту при внесенні до комбікормів всіх доз, які випробовувались Манган активує лужну фосфатазу при внесенні його в кількості 1,6 г/100 кг корму, а дози цинку 0,8-2,4 г/100 кгпригнічують її активність. Ключові слова: короп, фосфорний обмін, тепловодний басейн, садки, рибне господарство, ріст риб, тепловодне середовище.

No abstract

No abstract

No abstract