Printing production, like many other industries, is a source of waste that requires attention in terms of environmental impact. First of all, this applies to liquid waste as a result of the process of manufacturing flexographic photopolymer forms, because such solutions are mixtures of organic solvents that are hazardous toxic substances. Accordingly, developments in the direction of recycling such solutions will minimize their harmful effects on the environment and increase the technology’s energy efficiency through their reuse. Based on previous developments of a heterophase emulsion solvent and a washing device with the function of separation into fractions of a solution saturated with photopolymer by a ventilated separator, the principle of automatic control of the recycling operation using fuzzy logic is proposed. For such factors of the studied process in the form of linguistic variables as "Temperature of the leaching solution" and "Viscosity of the leaching solution" universal sets, corresponding terms are established and a fuzzy knowledge base is formed using the condition "If–Then". The output result is the linguistic variable "Quality of the leaching process". Using the Fuzzy Logic Toolbox system of the MATLAB technological calculation environment, membership functions were built, a knowledge base was formed, the diffusion operation was carried out using the "centre of gravity" method and a model of the influence of temperature and viscosity of the washing solution on the process of washout photopolymer printing plates was obtained. The model indicates the adequacy of the given knowledge base, which characterizes the process of leaching photopolymer forms. The numerical values obtained for processing by the fuzzy controller will determine the control action for the separator's automatic separation of the spent leachate.

Зростання обсягів виробництва пакувальних матеріалів веде до збільшення кількості відходів полімерного пакування, які попри обіцянки виробників не переробляються, а їхнє нагромадження та утилізація завдають шкоди екології. Альтернативою пластику є використання біорозкладних полімерів як пакувальних матеріалів. Обсяг світового ринку біорозкладних плівок досить значний і за прогнозами аналітиків буде зростати в найближчі роки. Тому актуальним питанням є пошук і дослідження екологічних плівкових пакувальних матеріалів, які маючи необхідні технологічні характеристики, здатні розкладатися протягом короткого часу і не завдавати шкоди природному середовищу. Серед біодеградувальних плівок завдяки водорозчинності та біосумісності перспективним є створення плівкових матеріалів на основі полівінілового спирту. З метою одержання плівок білого кольору як можливої основи для друку необхідної інформації про товар аторами виготовлено забарвлені плівкові матеріали на основі полівінілового спирту марок Polyviol 6 04/140 і ПВС 55/12, що містять неорганічні пігменти BaSO 4 +2Al(OH) 3 (друкарські білила). Одержані плівки мають хороші фізико-механічні характеристики. Досліджено поверхневі властивості отриманих плівок визначенням контактного кута змочування. Наведено кінетичні криві процесів змочування плівок дистильованою водою і етиленгліколем. Значення рівноважних кутів змочування водою та етиленгліколем для плівки з вмістом 33 % друкарських білил є меншим ніж у незабарвленого зразка. Плівки на основі полівінілового спирту марки ПВС 55/12 з вмістом 33 % неорганічного пігменту за зовнішніми ознаками, здатністю до розтягування, міцністю на розрив та поверхневими властивостями проявляють кращі характеристики. Проведені дослідження показують можливість використання плівкових матеріалів на основі водорозчинного і біосумісного полівінілового спирту як біодеградувального пакування. Їхні гідрофільні властивості дозволяють прогнозувати можливість задруковування забарвлених плівок чи маркування упаковок чорнилом на водяній основі цифровим струменевим друком.

No abstract

Вступ. Пошук сучасних біодеградуючих пакувальних матеріалів є вимогою сьогодення. Використання синтетичних полімерів супроводжується збільшенням відходів та екологічними проблемами. Альтернативою може бути використання біополімерів, які здатні розкладатися протягом короткого часу, не завдаючи шкоди природному середовищу. На перспективність цього напряму вказує аналітичний прогноз компанії Markets and Markets Research, згідно з яким передбачається середньорічне зростання світового ринку біодеградуючих матеріалів на 7,2 % завдяки зростаню попиту з боку харчової промисловості і високому попиту у секторі сільського господарства та садівництва. Плівкові матеріали на основі ПВС здатні до розкладу в природніх умовах і є альтернативою синтетичним пластиковим матеріалам. Поєднання полівінілового спирту з різними наповнювачами в якості пластифікаторів надає плівковим матеріалам необхідних технологічних характеристик і розширює можливості використання у харчовій галузі, медицині, хімічній промисловості, сільському господарстві.Метою цього дослідження є створення плівкових композитів на основі полівінілового спирту, як можливих екологічних плівкових матеріалів для гнучких упаковок та вивчення їх поверхневих властивостей.Методи. Зразки плівок виготовляли з водних розчинів ПВС, гліцерину і мурашиної кислоти методом наливу на скляну або тефлонову поверхню. Товщину плівок виміряно за допомогою товщиноміра ИЗВ-2. Вивчення поверхневих властивостей композитних плівок проводили на приладі для визначення контактного кута змочування.Результати досліджень. Додавання мурашиної кислоти та гліцерину в якості пластифікатора дає змогу одержати плівки з покращеними механічними характеристиками. При збільшенні вмісту гліцерину плівки стають еластичнішими, зростає їх здатність до розтягування. Вивчення поверхневих властивостей композитних плівок проводились з метою встановлення можливості нанесення на їх поверхню зображень чи маркувань. Дослідження поверхневих властивостей плівкових матеріалів проводили шляхом визначення контактного кута змочування. Наведено кінетичні криві процесу змочування композитів водою та етиленгліколем. Встановлено що по мірі введення в полімерну композицію гліцерину і мурашиної кислоти зростає гідрофільність плівок.Висновки. Отримані плівкові матеріали на основі водорозчинного і біосумісного полівінілового спирту з вмістом мурашиної кислоти і гліцерину можуть використовуватись в якості необхідного на внутрішньому та світовому ринку біодеградуючого пакувального матеріалу. Завдяки своїм гідрофільним властивостям можна задруковувати плівки чи проводити маркування упаковок чорнилом на водній основі і така природна спорідненість дасть змогу забезпечити високу адгезійну взаємодію при цифровому струменевому друці.

No abstract