Российский научно-исследовательский институт проблем мелиорации, Новочеркасск, Российская Федерация ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ПРИНЦИПОВ СОЗДАНИЯ СОВРЕМЕННЫХ МЕЛИОРАТИВНЫХ СИСТЕМ И ОБЪЕКТОВ Цель: совершенствование методологии создания мелиоративных систем на основе обобщения существующего опыта их эксплуатации и использования последних научно-технических достижений. Материалы и методы. При проведении исследований использованы положения Доктрины продовольственной безопасности РФ, определяющие требования к развитию мелиорации земель в РФ. Методическую основу составили нормативные документы, регламентирующие деятельность мелиоративных систем, а также научные, технические, программные, патентные и другие разработки Российского научно-исследовательского института проблем мелиорации. Результаты. Предложена методология создания современных мелиоративных систем, ориентированная на решение задач точного земледелия путем использования последних научно-технических достижений. Выявлены общесистемные особенности мелиоративных систем, требующие учета при их создании и эксплуатации. Определено, что современные проекты мелиоративных систем должны включать в себя разработку инженерно-мелиоративного, технического, информационно-технологического, энергосберегающего, организационного, нормативно-правового и других видов обеспечений. При этом инженерно-мелиоративное обеспечение должно быть ориентировано на решение задач точного земледелия, связанных с использованием мелиоративных технологий, а также способствовать решению задач технической реализации этих систем и организации на них водопользования. Отмечено, что разработка этих обеспечений должна вестись в едином информационном пространстве с использованием системного подхода. Сформулирован состав работ, рекомендуемых к выполнению при создании каждого из этих видов обеспечений, предложен ряд реализующих их практических разработок. Выводы. Предложенная методология направлена на создание современных мелиоративных систем, ориентированных на решение задач точного земледелия. Она включает в себя стадии их создания, состав выполняемых на этих стадиях работ, а также примеры используемых при этом новых технических решений. Ключевые слова: точное земледелие; мелиоративные системы; особенности; стадии создания; методология; средства и технологии; технические решения.

The aim of the research was to study methodological approaches to the creation and use of electronic databases containing information on standard design solutions of land reclamation systems and constructions and focused on their use as part of information technology support for the digital land reclamation challenges implementation. It was found that among the priority tasks facing the specialists in solving this problem are the tasks of systematization and structuring of the existing developments and their presentation in the forms regulated by the requirements of modern information technologies, namely, in the form of a relational databases complex. The initial data used to demonstrate an example of solving these problems were "Standard design solutions 820-4-039.90. Water intake facilities for irrigation pumping stations for supply up to 5 cub. m/s". The electronic database including a set of interconnected tables that contain information about the types and main technical specifications of water intake structures, their design, volumes of work, material costs, etc was developed on their basis. The structure of each of the base tables was developed with an indication of the parameters stored in them, their types, units of measurement, adopted encodings and agreements. A diagram illustrating the relational link between database tables using a composite index is provided. The developed electronic database is the basis for information support of the complex of information technology support for the design and operation of water intake structures of irrigation systems. The functions of these tools for its creation and maintenance are defined. The joint use of the developed database and the means of its information technology support should ensure the automation of the calculation processes and selecting the water intake structures of irrigation systems, reduce the time and cost of their design.

Здійснено аналіз вітчизняних нормативних документів з інвентаризації лісових автодоріг. Представлено результати досліджень мережі лісових автомобільних доріг у ДП “Осмолодське лісове господарство”. Польові роботи полягали у встановленні місця розташування лісових автодоріг, параметрів і технічного стану їх дорожнього полотна та штучних споруд. Загальна довжина лісових автодоріг становить 182,97 км, з них 93,2% проходить по землях державного лісового фонду. Найбільша кількість доріг і відповідно їх протяжність наявна у передгірних лісництвах тоді як у гірських лісництвах є одна або кілька лісових доріг. Середня густота доріг, що проходять по території лісового фонду, становить 0,28 км на 100 га. Задовільний стан мають 85,6% лісових доріг, а дороги, які непридатні для проїзду лісовозного транспорту та потребують капітального ремонту, становлять 3,2%.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЛІСОВИХ АВТОДОРІГЗдійснено аналіз тенденцій розвитку геоінформаційних систем (ГІС) в лісовій галузі та міжнародних вимог стосовно запровадження природозберігаючих технологій на базі оптимальної транспортної мережі як передумови для реального запровадження принципів сталого ведення лісового господарства. Обґрунтовано необхідність наявності об'єктивних даних про транспортну мережу лісових підприємств. Подано методичні підходи до створення ГІС лісових автодоріг, які передбачають подання інформації про лісові автодороги як лінійні об'єкти з відомими координатами вздовж дороги та наявністю певної кількості каліброваних точок, тобто коректно розташованої лінії, що відображає дорогу, і відомостей про неї у вигляді таблиць та фото (креслень), які відображають її технічні та експлуатаційні характеристики. Також висвітлено особливості структури і порядку роботи та операційні можливості дослідної ГІС лісових автодоріг, розробленої для ДП «Осмолодське лісове господарство».Ключові слова: лісові підприємства, транспортна мережа, технічний облік, ГІС лісових доріг, дослідний взірець Вступ. Подальший розвиток лісової галузі має грунтуватися на застосуванні однієї із трьох ключових технологій століття -геотехнології, яка поряд з такими сучасними технологіями, як нанотехнологія та біотехнологія, набуває значного поширення в різних галузях функціонування сучасного суспільства [6]. Складовими частинами геотехнології є глобальна система позиціонування, дистанційне зондування Землі та геоінформаційні системи (ГІС) як програмна ланка, що об'єднує ці компоненти. Їх використання потребує відповідних наукових напрацювань та розробки методів реалізації, які повинні враховувати специфіку сфери застосування і забезпечувати отримання достовірних результатів відповідно до поставлених завдань. У багатьох країнах створено і використовують спеціалізовані ГІС, які дають змогу отримувати і використовувати різноманітну інформацію, враховуючи карти і аеро-чи космічні зображення, що стосується лісової галузі: розташування і площа лісових ділянок, їх межі, характеристики деревостанів і запаси, власники лісів, лісові дороги і волоки, санітарний стан лісів, лісові пожежі, водні ресурси, отримувані продукти тощо [9, 13].