Аbstract. The significance of the problem of acute cholecystitis in the elderly and senile is due to a high increase in the incidence, the presence of marked concomitant diseases. There is no literature data on a comparative analysis of early post-surgery complications of acute destructive cholecystitis in elderly and senile patients with concomitant coronary heart disease after traditional cholecystectomy and laparoscopic cholecystectomy. The Aim of the study is a comparative analysis of the nature of early post-surgery complications after traditional cholecystectomy and laparoscopic cholecystectomy of acute destructive cholecystitis in the elderly and senile with concomitant coronary heart disease. Materials and methods of research. A comparative analysis of early post-surgery complications was performed in 392 patients aged 60 and over with concomitant coronary heart disease who underwent surgical treatment for acute destructive cholecystitis. Depending on the method of surgical treatment, patients were divided into two groups: the І group (n = 178) — surgical treatment was carried out in the amount of traditional cholecystectomy, sanitation of the abdominal cavity with saline and decasan solution; the ІІ group (n = 214) — surgical treatment included laparoscopic cholecystectomy, sanitation of the abdominal cavity with saline and «decasan» solution, extraction of the gallbladder in a rubber sterile container through a subxiphoid wound, which, after removal of the gallbladder, was sanitized with «decasan» solution. Research results. Complications from the cardiovascular system in the 1st group were noted in 2.8 % of patients, pneumonia — 1.1 %, from the abdominal cavity — 8.5 %, wounds — 25.8 %, postoperative intestinal paresis — 19, 1 %, mortality — 1.1 %. In the 2nd group, complications from the cardiovascular system — 0.5 %, from the abdominal cavity — 4.7 %, wounds — 4.2 %, postoperative intestinal paresis — 8.4 %, mortality — 0.5 %. Complications related to bile leakage, the development of biloma or biliary peritonitis in the groups did not differ. Conclusions. The use of laparoscopic cholecystectomy in acute destructive cholecystitis in elderly people with concomitant coronary heart disease has reduced the number of postoperative complications from the cardiovascular system compared with traditional cholecystectomy from 2.8 % to 0.5 %, from the abdominal cavity — from 8.5 to 4.7 %, from the side of the wound — from 25.8 to 4.2 %, reduce mortality from 1.1 to 0.5 %.

The aim —  to assess the incidence of port site infection after laparoscopic cholecystectomy and laparoscopic cholecystectomy with bacteriophage therapy for acute destructive cholecystitis.Materials and methods. The analysis of the results of treatment of 96 patients with obesity of I — II stages at the age of 37 to 67 years carried out. All patients underwent laparoscopic cholecystectomy for acute destructive cholecystitis. The average body mass index was 35.04 ± 0.2 kg/m2. In the comparison group (n = 42), the subxiphoid trocar wound was sanitized with a 0.02 % decamethoxin solution in an isotonic sodium chloride solution (decasan solution) after gall bladder extraction. In the main group (n = 54), the subxiphoid trocar wound was irrigated with therapeutic and prophylactic bacteriophages (Sextaphag, Intesti‑bacteriophage, coli protein bacteriophage, and their combination). Treatment results were evaluated by the nature and frequency of infection of the trocar wound area.Results and discussion. Infiltrate and/or seromas of trocar wounds in the comparison group have observed in one (2.4 %) patient, in the main group — in 2 (3.7 %) patients. Suppuration of the trocar wound has observed only in the comparison group — 2 (4.8 %) cases. The nature of microbial bile flora and the exudate of the abdominal cavity, its amount, the sensitivity of microorganisms to antibiotics and bacteriophages were studied. In patients with gangrenous cholecystitis and local purulent peritonitis, microbial associations prevailed (65.9 %), Pseudomonas aeruginosa, Candida strains and anaerobic flora were detected. In patients with phlegmonous form of cholecystitis, the sensitivity of Escherichia coli, Staphylococci, Streptococci, Proteas and Klebsiella to Sextaphag was 76.9 — 100.0 %.Conclusions. The bacteriophage therapy after laparoscopic cholecystectomy for acute destructive cholecystitis contributed to a reduction of port site infection incidence in the postoperative period from 8.5 to 2.4 %.

Мета. Дослідити імуногістохімічні зміни в шкірі хворих із псоріазом для прогнозування можливого загострення шкір- ного псоріатичного процесу після виконання оперативного втручання. Матеріали і методи. Проведено імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу, взятого з ділянок шкірної псо- ріатичної висипки та інтактної шкіри у хворих із псоріазом до виконання оперативного втручання. Крім того, для по- рівняння результатів імуногістохімічних досліджень вивчено біопсійний матеріал шкіри передньої черевної стінки, взятий у 5 практично здорових осіб відповідного віку після герніопластики. Для оцінки характеру та поширеності міс- цевих клітинних імунних і запальних реакцій у шкірі хворих із псоріазом застосовували імуногістохімічні методики з визначенням експресії маркерів імунного запалення. Результати. Представлені результати дослідження змін імуногістохімічної експресії прозапальних біологічних мар- керів у шкірі хворих із псоріазом до виконання оперативного втручання з подальшим аналізом впливу такого стресо- вого фактора, як оперативне втручання, на перебіг шкірного псоріатичного процесу. Висновки. Доведено, що одним із механізмів загострення запальних реакцій у хворих із псоріазом є активація імуно- компетентних клітин, зокрема через Toll–рецептори, що дає можливість скоригувати тактику лікування пацієнтів у піс- ляопераційному періоді.