The aim of the research was to study the features of the accumulation of heavy metals elements group by assimilation apparatus of coniferous and deciduous woody plants. We registered low bioaccumulative coefficients of Black locust regards chromium, antimony, and tin. We also determined that the Robinia leaves could accumulate Sb and Sn while in small concentrations and the Crimean pine needles could accumulate Sb and As in in the lowest concentration. The Mangan fraction that translocated to the was high for both tree species and more higher concentration was fixed in the Crimean pine. The average content of Lead was 209.11 kg·ha -1 for Crimean pine in all age groups, while for the Black locust is was only 15.52 kg·ha -1 that was by 13.5 times less. We determined large concentrations of Zinc in the Robinia leaves that was gradually decreasing with tree age. We revealed small contamination of Zinc in the Crimean pine with peak values of accumulation in the second age group of this species. We did not fix the definite trend of redistribution and accumulation of copper towards the tree species and age. For the Black locust the minimum content in green mass was determined for Cr and Sn. In general, the leaves fraction of the aboveground phytomass per unit area is able to accumulate the inorganic contaminants, which is ranged from 1. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет Вул. С. Єфремова 25, м. Дніпро 49600, Україна, E-mail: myrt74@mail.ru, glub@ukr.net, nick-nick@mail.ru, svetfotini@mail.ru Досліджено специфіку акумулятивних властивостей групи неорганічних контамінантів листям та хвоєю лісотвірних порід Дніпропетровської області. Відбір досліджуваного матеріалу проведено у рослин, зростаючих на техноземі шахти «Павлоградська» м. Павлоград. Виявлено відповідність нормам гранично допустимих концентрацій (ГДК) одного з дев'яти досліджуваних елементів -Мангану. З'ясовано, що показники вмісту у техноземі інших елементів групи важких металів перевищують значення ГДК у 1,27 (Pb) -15,7 (Cr) разів. За коефіцієнтом біологічної акумуляції встановлено, що до елементів сильного накопичення відноситься Манган та Плюмбум, усі інші -до елементів слабкого накопичення. Визначено, що при зростанні рослин на шахтній породі кількісний вміст елементів групи важких металів на розраховану

Вивчено вміст елементів групи важких металів у ґрунті та хвої сосни кримської шахти "Павлоградська" Північного Степу України. Розглянуто особливості накопичення металів хвоєю сосни залежно від складу ґрунтової суміші. Здійснено порівняльний аналіз кумулятивних властивостей хвої сосни на шахтній породі з екземплярами, що ростуть на ділянках рекультивації. Показано, що істотніше накопичення важких металів у хвої відбувається у варіанті зростання дослідних екземплярів на шахтній породі. Визначено коефіцієнти біологічного поглинання для групи досліджуваних важких металів (Ni, Pb, Sn, Zn, Cr, Cu). Ключові слова: акумуляція важких металів; хвоя сосни; рекультивовані землі; Північний Степ України.