Резюме Мета. Провести аналіз стану ресурсів дерматовенерологічної служби з 1998 по 2018 р. та захворюваності на сифіліс, поширені дерматози в Україні; розробити основні організаційні заходи щодо поліпшення надання медичної допомоги. Матеріали і результати. Наведено результати аналізу стану ресурсів і діяльності медичних установ дерматовенерологічного профілю в Україні за двадцятирічний період. Виділено основні зміни деяких кількісних показників служби та захворюваності на сифіліс, заразні шкірні хвороби, алергодерматози та псоріаз. Висновки. Визначено основні завдання як для вчених, так і для дерматовенерологічної служби, сімейних лікарів і суміжних фахівців. Підкреслено значення скринінгового дослідження жінок, особливо вагітних, на рівні первинної медичної допомоги за допомогою сучасних методів (РПГА, ІХГ) на сифіліс і ВІЛ, як того вимагає ВООЗ. Особливу увагу слід приділити виявленню інфекцій, що преедаються статевим шляхом, у підлітків, мігрантів, ув'язнених, інших представників уразливих груп. Шкірні стаціонари потребують поліпшення матеріальної бази, в тому числі спеціального обладнання (установка «Клінітрон»).