Актуальність. У зв’язку з викликами сьогодення ПТСР є серйозною проблемою загальної і, особливо, військової психіатрії. Діагноз «ПТСР» є, в першу чергу, етіологічно обумовленим, але також значний вплив, як на розвиток, так і на клінічне оцінювання цього стану, мають такі «немедичні» чинники, як суспільні та сімейно-побутові. Методи й матеріали. Матеріал дослідження – сучасні публікації, присвячені вивченню соціально-психологічних, сімейних та суспільно-громадських чинників, які відіграють роль у формуванні ПТСР та впливають на використання зазначеного діагнозу при огляді посткомбатантів. Метод дослідження – бібліографічно-аналітичний. Результати. Згідно з даними північноамериканських авторів, кількість ветеранів, які отримали інвалідність у зв’язку з ПТСР, з 1999 р. по 2004 р. зросла на 79,5%, при тому, що інвалідність з приводу інших захворювань серед них зросла лише на 12,2%. Соціальна політика інвалідності заохочує ветеранів до отримання психіатричних діагнозів, в першу чергу – ПТСР. У суспільстві діагноз «ПТСР» часто використовується для виправдання кримінальної поведінки військовослужбовців та посткомбатантів. Ще одна проблема лежить в тому, що інша частина посткомбатантів, навпаки, приховують симптоми ПТСР, боячись побутової стигматизації «психічно хворого» та зіпсування своєї кар’єри. Крім громадських чинників, які впливають на використання діагнозу «ПТСР», важливими «немедичними» факторами є сімейні аспекти життя посткомбатантів. На розвиток ПТСР та його перехід у проланговану форму негативно впливає відсутність військовослужбовіців вдома більш шести місяців, неможливість дистанційного спілкування з близькими під час участі в бойових діях, відсутність сім’ї, а у одружених, як це не парадоксально, присутність у складі сім’ї дітей. Висновки. Внаслідок впливу соціально-асоційованих чинників існують певні частини посткомбатантів, одна з яких схильна до симуляції або агравації симптомів ПТСР, а друга, навпаки, схильна до дисимуляції постстресової психопатологічної симптоматики. Серед сімейних чинників, які слід вважати в якості умовно-патогенних, особливу увагу треба приділяти відсутності можливості спілкування з близькими під час ведення бойових дій, відсутність їх вдома протягом більш шести місяців та присутність в родинах військовослужбовців дітей. Для вдосконалення якості діагностичної та реабілітаційної роботи необхідно найскоріше проведення науково- огрунтованої адаптації сучасних закордонних психологічних тестів, спрямованих на діагностику ПТСР та розробка специфічних вітчизняних методик.

Suicide prevention efforts require conscious coordination and close collaboration between health agencies. They should be based on an understanding of the true picture of the prevalence of this phenomenon in a particular area, the characteristics of the dynamics of changes in the frequency of suicides, and high-risk factors, namely age, gender, climatic and social components. The purpose of this study was an attempt to create for each region of Ukraine a statistical model of the dynamics of the frequency of completed suicides depending on the time component (months of the year) and to build on its basis a forecast of the dynamics of the indicator of the number of deaths due to intentional self-harm. For this, the autocorrelation of absolute indicators was carried out and correlograms of time series of indicators of the deaths' number due to intentional self-harm were constructed. The obtained correlograms had sufficiently pronounced features, which made it possible to structure them into 4 separate groups. For further analysis, we used the time series of the areas that made up the first two groups, characterized by a trend and seasonality. For further analysis, only models of exponential smoothing of the time series of areas were used, whose indicators of Ljung-Box Q-statistics, coefficient of determination, mean modulus of error, and smoothing of the mean were in an acceptable range. Based on the created time series model, it is possible to assume that the period from August 2021 to September 2022, will increase in the absolute indicator of the number of deaths due to intentional self-harm in the spring months and, for most regions, in January. For the autumn period, on the contrary, a decrease in the number of completed suicides is characteristic. the characteristics of the time series models for a whole group of regions did not allow us to use them to build a forecast. These regions are represented by two different geographical groups – a group of regions of Western Ukraine and three Black Sea regions. Created for each region of Ukraine, a statistical model of the frequency dynamics of the completed suicides depending on the time component (months of the year) made it possible to build an annual forecast for the number of deaths dynamics due to intentional self-harm. Longer-term forecasts are possible by analyzing more data.

Summary Background. Suicidal behavior has traditionally been considered by medicine to be a serious public health problem. Suicides are the 13th leading cause of death in the general population, claiming more than 58,000 lives in Europe each year. The National Institute of Mental Health (NIMH), the United Kingdom's Office for National Statistics, and other developed countries' statistics provide accurate observations of the dynamics of this indicator. State Statistics Service of Ukraine and Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine only in 2021 provided complete information on the number of deaths and their causes in Ukraine for a long time - from 2005 to 2021, which made our study possible. Objective. The aim of our study was to establish and compare the features of regional dynamic characteristics of changes in the number of deaths due to intentional self-harm. Based on this goal, the tasks were: construction of time series of the such deaths number in the period 2005 - 2021 for each region of Ukraine; study and mathematical and statistical analysis of the dynamic characteristics of these time series; identification of possible causes that explain the identified features of the identified dynamics of the such deaths number; construction of a statistical forecast of the dynamics of the number of suicides for each region for one year with the possibility of its further verification.  Methods and materials. Research material - data from the State Statistics Service of Ukraine and the Institute of Demography and Social Research on the number of deaths due to intentional self-harm during 2005 - 2021. Research methods - analysis of time series using autocorrelation analysis based on Leung-Box statistics and the method of seasonal exponential smoothing. Results. In order to study the trends in the dynamics of suicidal activity in the regions of Ukraine, an autocorrelation of absolute indicators of the number of completed suicides was carried out and correlograms of time series of suicide numbers for each region were constructed. Further analysis of the constructed correlograms  indicated that they should be divided into four groups. According to the calculation of the coefficient of determination, it was found that a fairly high share of the total variation of the series, both Ukraine (average R2 = 0.656) and all individual regions (average R2 = 0.731 ± 0.051), can be explained by our model, and the model itself may evaluate as consistent. According to the results of the analysis, it is possible to say that for most regions of Ukraine and for the state as a whole, the periods with the highest mortality rates due to completed suicides are the period from March to May, and July, and, to a lesser extent, January 2022. The period characterized by a gradual decrease in the number of completed suicides - August - December, as well as a sudden decrease in the number of deaths in February and June. We refused to analyze the results of the forecast of separate regions, taking into account socio-demographic features, namely, a very high demographic mobility of a large part of the population of Ukraine. We assume that the unacceptable results of mathematical and statistical analysis of reports of mortality due to completed suicides in many areas may be caused by a distorted picture of reporting data due to socio-demographic reasons, so they do not fully reflect the true picture of phenomenon. Conclusions. The statistical forecasting model built by us assumes that the seasonal periodicity in September 2021 - August 2022 should be characterized by a decrease in the number of suicides during September - December 2021, February, June and August 2022 with an increase in their number in January, March - May and June 2022. The studied chronobiological aspects are promising for further research to improve general and regional suicide prevention programs in Ukraine. Keywords: suicides, seasonality, time series, exponential smoothing, autocorrelation analysis, statistical prognostic model