У статті проаналізована прикладна математична задача застосування диференціальних рівнянь для математичного моделювання двигунів постійного струму в додатку Simulink середовища MATLAB.

М. О. Бугайова, старший викладач кафедри організації та безпеки дорожнього руху, Харківський національний Автомобільно-дорожній університет Л. І. Медвідь, к. е. н., доцент кафедри географії та суспільних дисциплін, Мукачівський державний університет В. М. Подоляк, к. т. н., доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Луцький національний технічний університет В. В. Городницький, аспірант кафедри економіки та фінансів, Мукачівський державний університет ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВОЮ ТУРИСТИЧНОЮ ТА ТРАНСПОРТНОЮ МЕРЕЖАМИ У межах дослідження звернено увагу, що в сучасному світі цифрові технології є невід'ємною складовою управління різноманітними процесами в сфері туризму та транспорту. Це пов'язане з низкою факторів, серед яких швидкий розвиток технологій, зростання їх доступності, підвищення вимог споживачів, покращення ефективності, оптимізація бізнес-процесів, розвиток конкуренції. За допомогою цифрових інструментів можна ефективно керувати місцевими туристичною та транспортною мережами, забезпечуючи при цьому високу якість обслуговування туристів та пасажирів. Враховуючи наведену значущість, проведене дослідження цифрових інструментів управління місцевою туристичною та транспортною мережами. За результатами дослідження доведено, що цифрові інструменти управління місцевою туристичною та транспортною мережами сприяють поєднанню їх фізичних та цифрових складових. В результаті цього вони набувають специфічних властивостей. Серед таких властивостей: повсюдна доступність для туристів (які можуть швидко та зручно знайти необхідну інформацію, забронювати послуги); чітке планування та координація процесів надання туристичних та транспортних послуг та

В науковій статті запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Під потребою у забезпеченні виконання заходів кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в статті запропоновано розуміти необхідну кількість засобів кіберзахисту та обслуговуючого персоналу для забезпечення роботи організації. Розроблення зазначеної методики виникла необхідність у формуванні загального порядку розрахунку потреби забезпечення виконання заходів кібербезпеки в об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив відсутність у відкритому доступі аналогічної методики. Зазначена методика необхідна власнику об’єкта критичної інформаційної інфраструктури для своєчасного планування ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Ці дані також необхідні для забезпечення ефективного функціонування об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, а отже виконувати свою цільову функцію. Методика включає наступні ключові етапи розрахунку, а саме: потреби організації у засобів кіберзахисту; потреби у засобах кіберзахисту на випадок колапсу; остаточної потреби у засобах кіберзахисту на доукомплектування організації та відновлення на випадок колапсу; потреби у фінансовому резерві необхідного для закупівлі однотипних засобів в процесі доукомплектування та відновлення (остаточна) засобів кіберзахисту; потреби у штаті системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу для обслуговування засобів кіберзахисту; штатної чисельності (та на випадок колапсу) системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу необхідного для обслуговування груп засобів кіберзахисту; коефіцієнта укомплектованості засобів кіберзахисту. Дана стаття є результатом продовженням дослідження в напрямку з попереднього опису “Майбутнє безпекове середовище 2030”. Результат розширює наукові межі щодо реалізації невідкладних заходів державної політики з нейтралізації загроз кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Наукова новизна одержаного результату полягає в тому, що вперше запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Це надає можливість відповідальній особі у структурно-відокремлених підрозділах об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за єдиним шаблоном розраховувати потреби ресурсного забезпечення.

У цій статті розглядаються питання щодо дослідження статичних характеристик. Проводиться аналіз отриманих результатів, виходячи з яких формується базова платформа зі створення програмного забезпечення. Здійснюється порівняльна оцінка. Для дослідження використовуються найбільш доступні та практичні інструменти, які дозволяють провести аналіз статичних характеристик для подальшого застосування у побудові мобільних додатків