Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ Резюме. Проведено динамічне дослідження групи пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою, яких розподілили за різними ступенями наслідків: смерть, інвалідизація та одужання з оцінкою за шкалою ком Глазго та класифікацією Маршала. До чинників ризику, наявність яких у пацієнтів із тяжкою ЧМТ у подальшому може призвести до смерті, можна віднести-вік старше 40 років, відносно малий термін госпіталізації (у середньому 15 днів), середній бал ШКГ у межах вось-ми, стан коми-ІІІ чи коми-ІІ, відсутність рухів при надходженні чи будь-якої реакції на подразники, відсутність реакції обох зіниць на світло, наявність гіпоксії та евакуйованого об'ємного ушкодження. Ключові слова: черепно-мозкова травма, кома, сопор, оглушення, дифузне ушкодження, неевакуйоване об'ємне ушкодження, евакуйоване об'ємне ушкодження, гіпоксія, травматичний субарахноїдальний крововилив.

No abstract

Травматичне ураження головного мозку (ГМ) є важливою проблемою клінічної медицини, що має не тільки медичну, але й соціальну значущість. Останнім часом спостерігається зростання частоти бойової черепно-мозкової травми (БЧМТ) у результаті бойових дій у зоні антитерористичної операції (АТО). Таку травму отримують як військовослужбовці, задіяні на території АТО, так і мирні жителі, які там проживають. Під час військової операції на Сході України із 100 % поранених з бойовою травмою голови, яких лікували у відділеннях нейротравми та нейрореабілітації Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова, закриту БЧМТ (ЗБЧМТ) діагностовано у 20 % постраждалих. Бойові травми черепа і ГМ включають вогнепальні травми (кульові, осколкові, мінно-вибухові поранення, вибухові травми) і невогнепальні ушкодження (відкри-ті та закриті механічні травми) та їх різні поєднання. Вогнепальні поранення черепа та ГМ поділяють на три великі групи: ушкодження м'яких тканин-у 50 % спостережень, непроникні поранення черепа-у 20 %, проникні-у 30 %. Непроникні поранення черепа характеризуються ушкодженням м'яких тканин і кісток при збереженні цілісності ГМ. Такі поранення, як правило, супроводжуються забоєм ГМ, субарахноїдальним крововиливом, рідше-стисканням ГМ кістковими уламками,

Метою дослідження було наукове обґрунтування кількісної оцінки ризику несприятливого наслідку при тяжкій черепно-мозковій травмі шляхом використання електронної програми математичного прогнозування. Об’єктом дослідження – травматична хвороба головного мозку в пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Для створення прогностичної математичної моделі виходу осіб із тяжкою черепно-мозковою травмою, у роботі було використано метод логістичної регресії із  перевіркою достовірності методом Вальда та χ-квадрата (p<0,001). Встановлено, що з дев’яти аналізованих факторів, п’ять мають провокуючу дію на вірогідність смерті пацієнтів із тяжкою ЧМТ: вік, наявність гіпоксії, значення за шкалою Маршала, рівень глюкози крові та ДНК. Водночас, чотири фактори мають превентивну дію: оцінка за Шкалою коми Глазго, рівні гемоглобіну, аргініну та оксиду азоту. Для автоматичного розрахунку прогнозу виходу пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою ми створили електронну програму, за допомогою якої лікуючий лікар шляхом введення цифрових даних наведених чинників ризику отримає миттєвий розрахунок ймовірностей виникнення смерті чи несприятливого результату. Математичне прогнозування допомагає виявити пацієнтів із високою ймовірністю розвитку смерті чи несприятливого результату, що дозволить своєчасно зробити вибір ефективного методу лікування та збільшити шанси на одужання.