Доброякісні непітеліальні пухлини складають 25 % від всіх пухлинних захворювань тонкого кишечника,та 2,3 % всіх новоутворів шлунково-кишкового тракту. Лейоміома тонкої кишки відноситься до рідких патологій шлунково-кишкового тракту. Рідкість новоутворів тонкої кишки,пояснюють відносно малою травматизацією кишківника,високою перетравлюющою здатністю соків залозистого апарату даного відділу кишечника т та швидким пасажом вмісту. Діагностика неепітеліальних пухлин на догоспітальному періоді достатньо утруднена,оскільки пацієнти поступають в стаціонар з розвинутими ускладненнями.

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності Мета роботи: покращити результати лікування хворих з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю шляхом вдосконалення лікувально-діагностичної тактики та розробки методів профілактики розвитку ускладнень та рецидиву захворювання. Матеріали і методи. Проведено аналіз спостереження за 226 хворими на гостру кишкову непрохідність. 111 пацієнтів з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю прооперовані. Усі пацієнти були поділені на контрольну та основну групи: до контрольної групи увійшли 57 хворих (31 хворий прооперований лапаротомно, 26 -лапароскопічно); до основної -54 (26 хворих оперовані лапаротомно, 28 -лапароскопічно). Клінічні дослідження проводили в три етапи. Для аналізу стану системної мікроциркуляції та механізмів регуляції мікро циркуля то рного русла проведено лазерну доплерівську флоуметрію на одноканаль но му лазерному аналізаторі мікроциркуляції "ЛАКК-02". Обстеження проводили до оперативного втручання, під час операції та на 3 добу післяопераційного періоду. При обстеженні оцінювали базові показники мікроциркуляції та амплітудно-частотний спектр коливань кровотоку. Результати досліджень та їх обговорення. Під час проведення лазерної доплерівської флоуметрії характер змін перфузії та її регуляції перед оперативним втручанням залежав від стадії патологічного процесу. Зниження показника шунтування до операції, порушення кровонаповнення тканин та зниження температури тіла в кінці операції свідчать про можливість розвитку ускладнень у післяопераційному періоді. При використанні малоінвазивних технологій спостерігалося зменшення порушення мікроциркуляції. Тривалість оперативного втручання знижувалась удвічі, відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника наставало в першу добу післяопераційного періоду, проти другої-третьої доби при використанні традиційних технологій, післяопераційний період зменшився на 3,5 ліжко-дні. Використання у комплексному лікуванні хворих із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю препаратів Дефенсаль та Цитофлавін дозволило знизити час відновлення моторно-евакуа торної функції кишечника в післяопераційному періоді, зменшити кількість усклад нень та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 1-2 доби, незалежно від тяжкості перебігу захворювання та обраної хірургічної методики.Ключові слова: гостра спайкова тонкокишкова непрохідність; лазерна доплерівська флуометрія; мікроциркуляція; малоінвазивні втручання.