Ongoing military conflicts necessitate changes in the regulation of labor relations in the education sector. Normal labor laws are partially disregarded during this period due to special wartime acts. Many education workers and students, who have become refugees, are seeking employment and opportunities to continue their education. Host countries should make effective decisions to improve labor relations in this field. The research employed forecasting, observation, and legal modulation as methodological tools. The EU aims to integrate Ukrainian education workers, including refugees and those seeking legal protection, into the education systems of member states. Efforts are made to simplify employment procedures, recognize professional qualifications, and offer additional educational specializations. Poland's experience demonstrates the possibility of swift development and implementation of legislative initiatives to employ Ukrainian education workers in Polish institutions. The Polish National Agency for Academic Exchange (NAWA), functioning as an ENIC-NARIC center, facilitates recognition and internationalization of higher education, assisting with the recognition of Ukrainian qualifications in Poland. Poland's legislative initiatives in transforming labor relations in the education sector amid the conflict in Ukraine can serve as an example for other nations. Ukraine has developed and implemented necessary components of legal regulation for labor relations in the studied area during martial law.

The institute of ensuring the security measures to persons carrying out special tasks detecting the criminal activities of an organized group or criminal organization is called to protect these persons, as they may be in danger during the criminal process, and in most cases after its completion. Therefore, it is advisable to find out the definition and main directions of improving the security measures to persons carrying out special tasks detecting the criminal activities of an organized group or criminal organization. The effectiveness of security measures to persons carrying out special tasks detecting the criminal activities of an organized group or criminal organization should be understood as creating in a minimum time and taking into account human rights and freedoms the necessary safe conditions for proper performance of a special task to document criminal activity of an organized group or a criminal organization. The main directions of improving the effectiveness of security measures to persons carrying out special tasks are: improving the rules of application of security measures to persons carrying out special tasks; improving the content of the grounds and procedural procedure for ensuring the safety of persons carrying out special tasks; reduction of time limits for the application of security measures to persons carrying out special tasks; expanding the types of security measures applied to persons carrying out special tasks; improving the financing and logistics of security measures to persons carrying out special tasks. Methodical and forensic security of the security of criminal justice participants, in our opinion, will include the development of methodological recommendations on issues of such peculiarities of investigating certain types of crimes that are determined by the security of individuals. We believe that these methodical and criminology recommendations will reflect the peculiarities of the interaction of law enforcement agencies in the process of ensuring the safety of participants in criminal justice and the use of special knowledge, cooperation with national state institutions, law enforcement agencies of other countries, etc. At the same time, criminalistic recommendations may become a structural component of techniques for investigating certain types of crimes, such as corruption, crimes against national security, etc.

У статті визначено загальні правила застосування заходів забезпечення безпеки осіб, які виконують спеціальне завдання. Установлено, що правила застосування заходів забезпечення безпеки осіб, які виконують спеціальне завдання, випливають із загальних засад кримінального провадження та поширюються як на осіб, які виконують спеціальне завдання, так і на інших осіб, які потребують застосування заходів безпеки у зв'язку з їхньою участю в кримінальному провадженні. Ключові слова: безпека; забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства; особа, що виконує спеціальне завдання; свідок; негласні слідчі (розшукові) дії; заходи забезпечення безпеки. Постановка проблеми. Забезпечення безпеки було, є та, очевидно, тривалий час буде залишатися поміж найважливіших питань, які треба вирішувати на державному рівні. Нині, у зв'язку зі збройним конфліктом на сході України, воно є особливо актуальним для нашої держави. Питання безпеки учасників кримінального провадження, у тому числі й особи, що виконує спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації, має міжнародну значущість, а забезпечення дієвого захисту осіб, які сприяють правосуддю, належить до глобальних проблем у сфері протидії злочинності. У ст. 24 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності проголошено, що кожна держава-учасниця вживає, у межах своїх можливостей, належних заходів, спрямованих на забезпечення ефективного захисту від імовірної помсти або залякування щодо свідків, які беруть участь у кримінальному провадженні та дають свідчення у зв'язку зі злочинами, що охоплюються цією Конвенцією, і у відповідних випадкахстосовно їхніх родичів та інших близьких їм осіб [1]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробці питань забезпечення безпеки осіб, які є учасниками кримінального судочинства та оперативно-розшукової діяльності, присвятили свої дослідження вітчизняні та зарубіжні вчені: В. С. Зеленецький, Н. В. Куркін, А. Ю. Єпіхін, В. В. Томін та ін. Питанню правового захисту осібучасників оперативно-розшукової діяльностіприділили увагу відомі вітчизняні вчені:

No abstract