No abstract

Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины 2 ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М. И. Ситенко НАМН Украины», Харьков Проблема лікування хворих з ушкодженнями сухожиль залишається невирішеною, незважаючи на різноманітність способів його відновлення. Незадовільні результати після хірургічного лікування, за інформацією різних авторів, становлять від 15 до 62 %. Найважливішою проблемою хірургії сухожиль є відновлення їх функції ковзання. Мета: вивчити структурну організацію травмованого сухожилля шляхом введення навколо сухожильного шва медикаментозних препаратів. Методи: експерименти виконані на 12 безпородних кролях віком 12-18 міс., масою 1850-2000 г. Часткове ушкодження ахіллового сухожилля моделювали, перетинаючи його на 1/2 діаметру. У контрольній групі (1-а серія) шви не обробляли. У дослідних тварин навколо сухожильного шва вводили: 2-а серія -1 мл 1 % гіалуронової кислоти (Сингіал™), 3-я серія -1 мл 4,5 % тривимірного поліакриламідного полімеру (Нолтрекс™), 4-а серія -1 мл 64 ОД гіалуронідази/мл (Лідаза-Біолік™). Дослідження проведено за допомогою світлової та поляризаційної мікроскопії. Результати: через 60 діб в ділянці травматичного ушкодження формувалася сухожилкоподібна тканина, яка містила різноспрямовані пучки колагенових волокон, виконаних колагеном I і III типів. Максимум накопичення колагену III типу виявлений у регенератах тварин 1 та 4-ї серій. Деструктивні порушення в ділянках сухожилля, розташованих вище або нижче зони травми, встановлені в усіх серіях експерименту: найбільш виражені в 4-й (II стадія), менш виражені -у 2 і 3-й (I стадія). Розростання сполучної тканини, що порушує ковзання пучків колагенових волокон, виявилося найбільш вираженим у 1 і 4-й серіях експерименту. Висновок: для відновлення ковзної функції сухожилля і профілактики спайок можна рекомендувати препарати Сингіал™ і Нолтрекс™. Ключові слова: ахіллове сухожилля, експеримент, травматичне ушкодження, відновлення, медикаментозні препарати, спайки.

Background. The problem of treating patients with tendon injuries remains unresolved. Unsatisfactory results after surgical treatment, according to different authors, range from 15 to 62 %. The functional outcome after surgical repair of damaged tendons is difficult to predict because of the high risk of scar block formation, which prevents them from sliding freely. Adhesions compromise the extensibility of the tendons, which in turn affects their strength. The purpose was to experimentally investigate the strength properties of the Achilles tendons after their surgical restoration with the further use of various medications. Materials and methods. The mechanical properties of the Achilles tendons of rabbits were investigated, on which a model of their partial damage was created by crossing by 1/2 the diameter. The injured tendon was sutured with a tendon suture. Within the experiment, 5 groups of preparations of the Achilles tendons of rabbits with a heel bone were studied, 3 preparations in each group. Group 1 was a control one. After performing the tendon suture, the wound was sutured. The rabbits of group 2 were administered Noltrex around the tendon suture. Group 3 included the animals who were injected with a preparation of hyaluronic acid. Group 4 consisted of the animals who were injected with lidase. Group 5 included the animals with the normal values, preparations of non-operated Achilles tendons of intact animals. All animals were withdrawn from the experiment on day 60. According to the test results, the value of the elastic modulus and the ultimate strength of the preparation was calculated. Results. The greatest elongation under a tensile load of 30 N was achieved on preparations of unoperated Achilles tendons of rabbits — 2.96 ± 0.22 mm. The smallest elongation was obtained for the preparations of the control group — 0.83 ± 0.37 mm. The rest of the drug groups showed intermediate values. The Achilles tendon preparations of rabbits from the control group (0.216 ± 0.123 MPa) have the highest value of the elastic modulus. The smallest value of the modulus of elasticity was found in the study of non-injured preparations of the Achilles tendon (0.051 ± 0.004 MPa). The drugs of the control group had the greatest strength (the value of the maximum permissible load was 81.81 ± 0.34 N). The least strength was demonstrated by preparations of non-traumatized Achilles tendons of rabbits (the value of the maximum permissible load was 69.72 ± 0.18 N). Conclusions. Within the recovery of the Achilles tendon in rabbits after injury, an increase in the values of indicators characterizing the strength properties of tissues is observed — elastic modulus, maximum permissible load, and ultimate strength. The values of indicators characterizing the plastic properties of tissues decrease, which can be one of the reasons for the development of post-traumatic contractures. The best indicators in terms of tissue plasticity were observed in the group of preparations of the Achilles tendon of rabbits treated with hyaluronic acid. The worst ones were registered in the control group.

У статті розглядається питання лабораторної оцінки впливу на організм біодеградуючих імплан-татів на основі полілактиду при введенні в стегнову кістку експериментальним щурам на різних термі-нах спостереження. У якості імплантатів були вико-ристані композитний матеріал лише на основі полі-лактиду, а також на основі полілактиду, гідроксиа-патиту та трикальційфосфату.Дослідним тваринам (n = 40) був нанесений кістковий дефект в ділянці діафізу стегнової кістки. Після цього першій групі щурів (n = 20) було прове-дено імплантацію композитного матеріалу, вигото-вленого з полілактиду, другій групі (n = 20) -мате-ріалу, виготовленого з полілактиду, гідроксиапати-ту і трикальційфосфату. В сироватці крові тварин на 30, 90, 180 та 360 добу після імплантації дослід-жували глікопротеїни, сіалові кислоти, ходроїтинсу-льфати, активність АлАТ і АсАТ, лужної фосфата-зи, γ-глутамілтранспептидази, білірубін, сечовину та креатинін.Вміст глікопротеїнів через 30 днів після імплан-тації композитного матеріалу на основі полілактиду був збільшений на 39,9%, хондроїтинсульфатів -на 67,1%, активність лужної фосфатази -на 67,4% порівняно з контрольною групою. Через 90 днів вміст глікопротеїнів був зменшений на 30,6% порів-няно з 30-ю добою імплантації і не відрізнявся від показника в контрольній групі. Вміст хондроїтинсу-льфатів знизився на 12,0%, активність лужної фос-фатази -на 24,9% порівняно з 30-ю добою імплан-тації і залишалися підвищеними порівняно з конт-рольною групою. Біохімічні показники функціональ-ного стану печінки та нирок не змінювались упро-довж спостереження після імплантації. Вміст гліко-протеїнів у групі щурів, яким було імплантовано композитний матеріал на основі полілактиду, гид-роксиапатиту і трикальційфосфату, збільшився на 29,0%, хондроїтинсульфатів -на 46,8%, активність лужної фосфатази -на 47,1% порівняно з показни-ками контрольної групи. На 90 добу вміст глікопро-теїнів знизився на 21,3%, хондроїтинсульфатів -на 18,0%, активність лужної фосфатази -на 15,7% порівняно з 30-ю добою після імплантації. Біохіміч-ні маркери стану нирок та печінки під час експери-менту не були зміненими порівняно з контрольною групою тварин. Також було встановлено, що у щу-рів обох груп на 180 та 360 добу після імплантації вміст біохімічних показників в сироватці крові не відрізнявся від контрольної групи. Проте слід від-значити, що вміст глікопротеїнів на 30 добу після імплантації у І групі щурів був вище на 8,4%, хонд-роїтинсульфатів та активність лужної фосфатази -на 13,8% порівняно з показниками у ІІ групі. На 90 добу лише вміст хондроїтинсульфатів був збіль-шений на 22,3% порівняно з показником на 30 добу після імплантації.Таким чином, регенеративно-запальний процес у кістковій тканині мав більш легкий перебіг у дру-гій групі щурів, яким в якості імплантату використо-вували композитний матеріал на основі полілакти-ду, гидроксиапатиту і трикальційфосфату порівня-но із застосуванням лише полілактиду.Ключові слова: щури, полілактид, імплантати, глікопротеїни, хондроїтинсульфати, лужна фосфа-таза, токсичність.Зв'язок роботи з науковими...

Експериментальна медицина і морфологіяУкраїнський журнал медицини, біології та спорту -Том 3, № 1 (10) 71 DOI: 10.26693/jmbs03.01.071 УДК 616. 71-089.844:577.121 Хвісюк О. М., Павлов О. Д., Пастух В. В. ДИНАМІКА ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ У ЩУРІВ ПІСЛЯ ПІДШКІРНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ КОМПОЗИТУ НА ОСНОВІ ПОЛІЛАКТИДУ, ГИДРОКСИАПАТИТУ І ТРИКАЛЬЦІЙФОСФАТУХарківська медична академія післядипломної освіти, Україна slegg190887@gmail.com У статті розглянуто питання визначення дина-міки лабораторних показників крові у щурів після підшкірної імплантації композиту на основі полілак-тиду, гідроксилапатиту і трикальційфосфату. Екс-перимент було проведено на 15 білих лаборатор-них щурах-самцях, вік тварин -6 місяців, маса ті-ла -240±25 г. На спині щура латерально від хреб-та нижче лопатки проводили розтин шкіри та вво-дили імплантат (композитний біоматеріал) у вигля-ді диска (діаметр -5 мм, висота -2 мм) у змоде-льований «карман» підшкірної жирової клітковини щурів, рану ушивали шовком. У тварин відбирали кров через 30, 90 та 180 діб після імплантації. Кон-трольну групу тварин складали інтактні щури (n=5). В крові тварин на 30, 90 та 180 добу після імплан-тації досліджували кількість еритроцитів, лейкоци-тів і тромбоцитів, гемоглобіну і лейкограму. В сиро-ватці крові тварин досліджували наступні біохімічні показники: глікопротеїни, сіалові кислоти, ходроїти-нсульфати, активність АлАТ і АсАТ, кислої та луж-ної фосфатаз, γ-глутамілтранспептидази (ГГТП), білірубін, сечовина та креатинін. При проведенні гематологічного обстеження щурів на різних термі-нах спостереження (30, 90 та 180 діб) не було встановлено змін показників еритроцитопоезу. Ли-ше на 30 добу спостереження після імплантації було відзначено зростання на 4,0% відносної кіль-кості паличкоядерних нейтрофілів, що свідчило про завершення запально-регенеративних проце-сів у підшкірній клітковини за місцем імплантації. Під час біохімічного дослідження сироватки крові щурів було встановлено збільшення вмісту глікоп-ротеїнів на 13,8% порівняно з контрольною групою. Це свідчить про завершення процесу регенерації за місцем введення імплантату, адже на більш піз-ніх термінах спостереження вміст глікопротеїнів не відрізнявся від показника у інтактних тварин. Аналі-зуючи маркери функціонального стану печінки і нирок у тварин, яким було підшкірно імплантовано композитний матеріал, порушень їх функцій не спостерігали на всіх термінах дослідження. Таким чином, введення імплантатів на основі полілакти-ду, гідроксилапатиту і трикальційфосфату не впли-вав на соматичний статус щурів в експериментів під час його підшкірної імплантації у віддалених термінах спостереження. Відсутність зростання в сироватці крові показників функціонального стану печінки (АлАТ, АсАТ, ГГТП) та нирок (креатинін, сечовина) на 30, 90 та 180 добу свідчить про відсу-тність нефро-та гепатотоксичності введених ім-плантатів.Ключові слова: щури, імплантати, полілактид, гідроксилапатит, трикальційфосфату, глікопротеї-ни, маркерні ферменти, токсичність.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження про...