Досліджували особливості змін функціонального стану регуляторних систем організму у 12 спортсменів-легкоатлетів, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції (кваліфікація МС і МСМК, віком 24,5 ± 3,06 років), під час навчально-тренувального збору в умовах середньогір›я на висоті 2100 м. Всі спортсмени брали участь у ритмокардіографічному обстеженні. Розраховували статистичні, варіаційні та спектральні характеристики варіабельності серцевого ритму на 2-3-тю і на 11-12-ту добу перебування в горах. На основі аналізу її особливостей всі обстежені спортсмени в початковий період адаптації до умов середньогір›я розділені на дві групи. У спортсменів першої (41,7%) відзначалися підвищена напруженість регуляторних процесів в організмі і переважання симпатичних впливів. У спортсменів другої групи (58,3%) спостерігалася збалансованість симпатичних і парасимпатичних впливів і помірне напруження регуляторних систем організму. Виявлена залежність між індивідуальними особливостями варіабельності серцевого ритму і характером адаптації до умов середньогір›я, а також виділені фактори, що визначають функціональний стан регуляторних систем організму. Показано, що ефективність гірської підготовки була вище у спортсменів другої групи. Водночас 12-добовий термін перебування в умовах середньогір'я був недостатнім для повної адаптації до хронічної гіпоксії. Ключові слова: гіпоксія; середньогір'я; адаптація; ритмокардіографія; бігуни на середні дистанції.