No abstract

Aim: Determine the effect of dietary fats with different fatty acid composition on the biosynthesis of oleic acid and its metabolic precursors in the liver . Methods: High linoleic sunflower oil (HLSO), high oleic sunflower oil (HOSO) and palm oil (PO) were used. Rats were fed a semi-synthetic fat-free diet (FFD) and fat diets containing 5 % of the above oils (instead of starch) for 30 days. Liver lipids were divided into 3 fractions: neutral lipids (NL), phospholipids (PL) and free fatty acids (FFA). The fatty acid composition of the fractions was determined by gas chromatography. The “activity” of fatty acid synthase was determined from the total content of the products of this reaction (C16:0 and C16:1). The “activity” of palmitic acid elongase was determined by the ratio С18:0/С16:0, as well as by the formula (С18:0+С18:1)/(С16:0–С16:1). The “activity” of stearic acid desaturase (SCD1) was determined by the ratio C16:1/C16:0 (SCD16) and by the ratio C18:1/C18:0 (SCD18). Results: In rats treated with fat diets, the content of palmitic and oleic acids is reduced only in the NL fraction, and to the greatest extent when consuming the diet with HLSO. The “activity” of palmitic acid elongase increases significantly with the consumption of a diet with HLSO. SCD16 desaturase “activity” decreases with fat diet, while SCD18 desaturase “activity” increases. The level of SCD18 is significantly higher than the level of SCD16. Consumption of HLSO reduces the content of ω-3 PUFA in rat liver lipids, while the intake of HOSO increases it. Conclusions: HLSO diet reduces the endogenous biosynthesis of oleic and palmitic acids, as determined by the analysis of the rat liver NL fraction. A fat diet reduces SCD16 “activity” but increases SCD18 “activity”, especially when fed a diet with HOSO. The diet with HLSO reduces the content of ω-3 PUFA in liver lipids.

Summary: Introduction. Diverticular disease of the large intestine accounts for 30-60 % of all organ pathologies, among which acute diverticulitis is 20-60 %. The aim of the study was to select therapeutic and diagnostic measures for acute diverticulitis of the large intestine with the development of local inflammatory complications. Materials and methods. The results of treatment of 68 patients with acute diverticulitis were analyzed. Diagnostics included clinical and laboratory studies, irrigography, colonoscopy, ultrasound, computed tomography. Research results. 61.8 % of patients with Ia, Ib stages of acute diverticulitis were treated conservatively. Drainage was installed under ultrasound control into the abscess area in 10.3 % of patients with acute diverticulitis in stage Ib. Laparoscopic intervention was performed in 22.1 % of patients. Operated on emergency indications 33.8 % of patients with II, III, IV stages of acute diverticulitis from laparotomic access. Postoperative mortality was 8.7 % of cases. Conclusions:1. Comprehensive assessment of clinical, radiological, endoscopic data, ultrasound, CT data allows to establish the clinical form and stage of acute colon diverticulitis and to choose the correct treatment tactics. 2. Multicomponent drug therapy is a rational method of treatment in patients with stage Ia, Ib acute diverticulitis. 3. Surgical treatment is indicated in acute diverticulitis complicated by perforation and peritonitis, profuse intestinal bleeding or intestinal obstruction caused by cicatricial stricture. 4. The proposed therapeutic and diagnostic algorithm for acute diverticulitis of the large intestine with the development of pyoinflammatory complications should be introduced into the practice of general surgical departments.

Summary. The problem of hemorrhagic complications of destructive pancreatitis is relevant. The aim of the study was to study the frequency and sources of hemorrhagic complications in patients with pancreatic necrosis, to evaluate the tactics of diagnosis and the effectiveness of methods to stop bleeding. Materials and methods. A study of the results of treatment of 40 patients with acute necrotizing pancreatitis was conducted. Results and its discussion. In 67.5 % of patients with acute necrotizing pancreatitis, hemorrhagic complications in the form of arrosive bleeding were observed. A method of endovascular occlusion of vessels using Gianturco spirals or stent grafts to stop arrosive bleeding in acute necrotizing pancreatitis has been introduced in the clinic. In 37.0 % of cases, repeated signs of arrosive bleeding were observed. In acute necrotizing pancreatitis complicated by arrosive bleeding, mortality was 44.4 %. Conclusions. The main cause of hemorrhagic complications in acute necrotic pancreatitis is acute necrotic changes, during infection of which arrosia of adjacent vessels occurs. The predominant tactic in case of bleeding from the retroperitoneal space against the background of minimally invasive treatment is clamping of drains, endovascular hemostasis using Gianturco spirals or stent grafts and the use of hemostatic soluble gauze (hemostop). Mortality in the development of arrosive bleeding in acute necrotic pancreatitis is 44.4 %.

Вступ. У сучасному світі активно вивчаються можливості застосування таргетної терапії та імунотерапії в лікуванні раку нирки. Відкрито нові підходи до створення ефективних стимуляторів протипухлинної імунної відповіді для підвищення ефективності вакцинотерапії у хворих на метастатичний рак нирки. Мета. Дослідити безпеку та ефективність застосування дендритноклітинної (ДК) аутовакцини у хворих на рак нирки. Об'єкт і методи дослідження. У науково-дослідному відділенні пухлин органів грудної порожнини Національного інституту раку нами було виконано дослідження ефективності застосування ДК-аутовакцини у хворих на рак нирки з метастазами в легені. Під час виконання роботи було оцінено безпеку та токсичність лікування ДК-аутовакциною хворих на рак нирки. Комплексним методом з включенням післяопераційного введення ДК-аутовакцини проліковано 10 пацієнтів з метастазами раку нирки в легені. Проведено аналіз ефективності та безпеки застосування ДК-аутовакцини. Оцінено можливості подальшого застосування ДК-аутовакцини в комплексному лікуванні хворих з метастазами раку нирки в легені. Результати. Медіана виживаності в основній (n=10) групі пацієнтів з метастазами раку нирки в легені, які були прооперовані та післяопераційно отримували ДК-аутовакцину, становила 45,1 міс. Медіана виживаності в контрольній (n=10) групі хворих становила 39,3 міс (різниця статистично недостовірна; р=0,708). Загальна 5-річна виживаність хворих в основній групі становила 78,7% порівняно з 69,1 %у контрольній групі. Безрецидивна 5-річна виживаність у пацієнтів з метастазами раку нирки в легені становила 69,4 і 60,4% в основній і контрольній групах відповідно (різниця статистично недостовірна; р=0,605). Як видно з результатів, застосування ДКаутовакцини в комплексному лікуванні хворих на рак нирки продемонструвало тенденцію до підвищення виживаності, однак необхідно оцінити більшу кількість спостережень. Висновки. Отримані дані про тенденцію до покращення виживаності дозволяють планувати подальші дослідження в цьому напрямку. Проведення ДК-аутовакцинотерапії, спрямоване на підвищення ефективності лікування пацієнтів з метастазами раку нирки в легені, не супроводжується токсичними проявами та побічними явищами.