The importance of understanding the goal of reforming archival education was noted, as well as solving the related tasks that will become the basis for its successful implementation. Currently, archives do not need a "universal amateur", but deeply knowledgeable with the archival technologies specialist, who is capable of working with traditional documents of any era and a variety of external and internal characteristics, as well as being able to orient at the user and researcher level with the peculiarities of the functioning of information in the eenvironment, by working effectively with information technologies. Requirements to the skills of the archivist are not frozen and constantly changing according to the call of time. Defining the scope of the skills of the archivist is the beginning of who he should be, for a long time or not. The professionalism of the archivist needs a proper "infrastructure" that dialectically influences and determines its level. It is about modern material and technical support of the branch and financial support from any sources of a wide range of activity of archival institutions and their labor resources. This requires a responsible attitude of the state, society to the archives, development of inter-institutional productive dialogue of all involved in the training of archivists, archives, public associations, professional associations, in general, support of professional communication, etc. Material, technical and financial sectoral resources are the second powerful condition for reforming archival education. All plans to transform the archival education and to fill it with new content may also be impracticable without the appropriate legal and regulatory framework for educational activities. An important condition for the successful reformation of archival education in Ukraine is the personnel, that is, those who can attract and use various economic, technical, technological, scientific, informational, communicative-strategic resources in order to solve the urgent problems of the industry. Reforms should also be carried out by professionals, who are capable not only of producing ideas, but also of decisive anti-crisis management actions oriented towards positive results and achievement of goals. It was emphasized that without systematic management and various (social, material, financial, technical) support at the state level, in the first place for the employee of the archival institution is difficult to achieve the desired result. The prospects of archival education in multidimensional, varied educational programs in higher education, which tend to classical academies and technological practices, postgraduate education, distant form of organization of internships, retraining of personnel, a productive union of educational institutions and archival institutions, professional communication and managers, who capable of providing reform processes at different levels.

УДК 930.22 Бездрабко Валентина Василівна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Київського національного університету культури і мистецтв

No abstract

Актуалізовано проблему архівного просвітництва, орієнтовану на дітей молодшого шкільного віку, фактори її ефективності та чинники значущості. Запропоновано тематичний план архівної освітньої програми для середнього шкільництва, сформульовано методичні засади її реалізації. Зауважено на першочергових практичних заходах комплексного втілення архівної освітньої програми в життя. Ключові слова: архів; документ; пам'ять; архівна освіта; нова українська школа; архівне просвітництво; архівна освітня програма; архівіст. * Бездрабко Валентина Василівна-доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Київського національного університету культури і мистецтв; старший науковий співробітник відділу архівознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (за сумісництвом).

мета роботи-визначення загальних засад розроблення національного термінологічного стандарту з діловодства та архівної справи. методологію студії становлять методи наукової критики, історико-хронологічний, структурно-системний методи вивчення термінології як явища, її стандартизації та викладу сутнісних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні вузлових аспектів термінологічної прикладної діяльності в контексті стандартизації, залежної від сфер застосування. Висновки. Через чітку сферу застосування, взаємозумовленість практик роботи з документами-діловодства й архівної справи-слід відмовитися від традиції стандартів радянських часів і вилучити зі словника лексеми, які невластиві для діловодства, хоча й існують в ужитку архівістів, проте при цьому не пов'язані з ним. Структура стандарту повинна відповідати основним ланкам роботи з документами: від процесу їхнього створення до поширення і побутування в динамічному та статичному станах. Доцільно групувати лексеми згідно з їхнім місцем і роллю в терміносистемі. Словник не може претендувати на всеохопність і повинен містити тільки найважливіші лексичні одиниці, поняття, що мають достатньо підстав для термінування. Лише окремі другорядні слова, які забезпечують функціонування підсистем, варті місця у словнику. Більшу частину словника мають складати усталені терміни з уточненими формулюваннями і визначеннями. Це стабілізуватиме й водночас консервуватиме терміносистему зазначених сфер суспільної діяльності. Доречно розроблення окремого національного стандарту, присвяченого суто електронним документам, документообігу, діловодству й архіву. Саме тому є сенс розглянути «входження» у словник лише тих лексем, які складають «ядро» термінології електронних діловодства й архівної справи, що дасть змогу витримати баланс між доцільністю та необхідністю. Потреба нормалізації терміносистеми діловодства й архівної справи увиразнює ключові моменти перегляду стандарту.