No abstract

No abstract

студентка ІІІ курсу господарсько-правового факультету Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Сіваш О.М., кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого У статті досліджено правовий порядок регулювання захисту прав біженців в Україні. Зазначено акти національного та міжнародного права, до яких долучилася Україна, з питань захисту біженців. Розглянуто поняття терміна «біженець», його ознаки відповідно до українського законодавства. Визначено, що сьогодні в Україні існує дві форми захисту прав: додатковий і тимчасовий захист. Розглянуто порядок захисту прав біженців у формі звернень і можливості оскарження дій або правових актів виконавчих органів (посадових осіб). Наголошено, що процедура надання статусу біженця в Україні має низку суттєвих недоліків. Серед таких недоліків-відсутність якісних послуг перекладу, обмежена кількість місць для новоприбулих шукачів притулку в деяких областях тощо. Наведено класифікацію джерел міжнародного регулювання правового статусу біженця. Досліджено тенденції розвитку права в цій сфері. Проаналізовано класифікацію принципів міжнародно-правового статусу біженців за поділом на дві групи: загальні та спеціальні принципи. Проаналізовано ситуацію та наведено статистику щодо біженців у ЄС. Зазначено країни ЄС, які приймають найбільшу кількість біженців. Наголошено на неготовності деяких країн ЄС приймати біженців за соціальним, економічним та іншими показниками. Указано на причини збільшення мігрантів у країнах ЄС (посилення військово-політичної нестабільності, порушення прав людини тощо). Наголошено на необхідності зрівняння законодавчих підходів держав-членів до регулювання статусу біженців. Наведено статистику біженців за 2016-2019 роки в Україні. Досліджено перспективи й можливі наслідки долучення України до міжнародного законодавства з питань прав біженців. Визначено основні негативні та позитивні фактори, що впливають на розвиток українського законодавства у сфері захисту прав біженців. Зокрема, серед негативних-відсутність соціальних пільг для шукачів притулку, соціального житла, мовних курсів. Позитивним аспектом визначено прийняття Багаторічної стратегії захисту та пошуку рішень із залученням багатьох партнерів. Запропоновано низку дій, що сприятимуть покращенню захисту й реалізації прав біженців в Україні. Ключові слова: біженці, правовий статус біженців, надання притулку, міжнародний захист.

No abstract