The analysis of modern literary sources shows that the paradigms of the main areas of human activity were developed in 2013-18, using only time-based methods. However, in 2019, the development of paradigms of mechanics showed that they depend not on time, but only on space. Therefore, there arose a problem: when, where and how to apply the space-based method and the time-based method. This is a problem of improving the methodology for developing paradigms – global strategies, strategies of the behavior of mankind as a whole in a specific area of activity. The analysis of recent studies and publications indicates that this problem has not even been raised in world literature and research practice. In the coming new era, the depletion of basic natural resources of the planet and the aggravation of the need to develop a new, third generation of paradigms will only urge the importance of solving this problem. Therefore, the aim of the research is to improve the methodology for developing paradigms. For this purpose, the following tasks are solved: – the analysis of the level of knowledge about space, time and matter is carried out; – the essence and content of space, time and matter is determined; – the nature of the relationship between the space- and time-based methods is determined; – the nature of the connection of space- and time-based methods with matter is established; – a brief description of the results obtained is given. Research methods: review of literary sources; historical and logical method; analog method; 2C70; VEO; Babailov’s method. Results: the matter-based methodology as the only methodology for the development of paradigms is created. Scientific novelty: the composition and sequence of the application of methods for the development of paradigms – space- and time-based methods and the matter-based methodology are streamlined. Practical relevance: the implementation of the matter-based methodology in the practice of developing paradigms will result in improving the methodology of strategic planning in an enterprise, which in turn will increase the efficiency of its management and production.

УДК 338,164.01; 658; JEL Classification: B40   Анотація. Незважаючи на більш ніж двутисячну історію логістики, досі існує її загальна проблема – проблема незадовільного рівня теорії логістики, нерозуміння істинного сенсу логістики. Це має прояв у різному розумінні логістики у різні історичні епохи; навіть в одній епосі існують різні розуміння логістики різними авторами. І як наслідок – низька ефективність практики логістики за рахунок зайвих, зовсім не пов’язаних з самою логістикою дій. Тому затрати на таку логістику, особливо для невеликих підприємств, можуть перевищувати результати від використання самої логістики. Проблема визначення істинного сенсу логістики стає актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що термін і поняття «Логістика» мають давнє походження. Ще давні греки використовували термін «logistike», що означав мистецтво обчислювати, міркувати. Практика логістики існувала й в Давньому Римі. Засновником же організованого знання про логістику вважається французький військовий початку XIX століття Джомини. Він визначав логістику як «практичне мистецтво маневру військами». Особливо бурхливий розвиток логістика отримала у період другої світової війни, як організоване знання про раціональне управління рухом спочатку тільки матеріальних потоків у сфері обміну, а потім і у виробництві. На теперішній час склалося стійке уявлення, що логістика – це раціональна організація потоків: інформаційних, матеріальних, фінансових. Однак, існують і інші погляди щодо визначення логістики: деякі автори  логістикою вважають не тільки організацію потоків, але й організацію операцій. Тому фактично досі не існує однозначного, обґрунтованого визначення головної властивості логістики – її сутності. Це у значній мірі обмежує можливості практики логістики, знижує її ефективність. Причиною цього є й обмежена кількість приватних законів логістики. Існує і проблема недооцінки  ролі відкритого в 2020 році основного закону логістики, що заважає його впровадженню в практику логістики. Це проблема нерозуміння самої суті логістики, тому що саме основний закон будь-якого явища (в тому числі й ОЗЛ) визначає його суть. Автори даної публікації також вважають, що вирішення саме цієї складової загальної проблеми логістики відкриє новий етап у розвитку її теорії і практики. Метою статті є встановлення сутності логістики. Для її успішного досягнення поставлені задачі: охарактеризувати основні етапи розвитку логістики; зробити підсумки проведеного дослідження. Методики дослідження: Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати. Визначені три основні етапи розвитку, еволюції логістики (удосконалення всіх аспектів діяльності в логістичній організації; удосконалення частки аспектів діяльності в повної відповідності тільки одному приватному закону логістики – закону 20-80; удосконалення частки найбільш вагомих аспектів діяльності в повної відповідності тільки найбільш ефективному закону – ОЗЛ). Наукова новизна: вперше встановлено основна властивість, сутність логістики. Практична значимість: визначення сутності логістики буде сприяти поглибленню знань щодо всіх інших її аспектів; приведе до перегляду усього складу її практики, що відкриє принципово новий етап її розвитку; підвищить її ефективність.

No abstract

No abstract

No abstract