У випробних культурах плюсові дерева проходять перевірку на предмет передачі господарсько-цінних ознак своєму потомству. Згідно з літературними даними, селекційну оцінку випробних культур потрібно проводити регулярно, починаючи з п’ятирічного віку і закінчуючи упристигаючому і стиглому віці. Періодичний моніторинг біометричних та якісних показників насінного потомства дозволяє виявити дерева з хорошими спадковими властивостями та відібрати кандидатів в еліту.Об’єктами дослідження були середньовікові випробні культури сосни звичайної Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». Метою роботи було проведення моніторингу ростових і якісних показників півсібсів сосни звичайної у віці 38-40 років.У півсібсових потомствах спостерігається покращення селекційної структури порівняно з контролем. Загалом із плином років кількість кращих нормальних та плюсових дерев, а також кількість мінусових дерев зменшується, а кількість нормальних дерев збільшується як у контролю, так і у півсібсів. За комплексною оцінкою 38-40-річних півсібсових потомств пропонуємо відібрати кандидатами в еліту 31% досліджуваних плюсових дерев. Із них 5 дерев представлені плюсовими деревами Волинської області, 4 – Львівської області.

Унікальністю Черемського природного заповідника є не тільки збереження рідкісних і типо-вих природних комплексів Українського Полісся, але й те, що його територія входить до складу водно-боло-тного угіддя міжнародного значення «Заплава р. Стоходу», яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність. Оскільки із загальної площі Черемського природного заповідника болота займають 33,7% території, актуальним є вивчення їх екосистемного значення. Методика інтегральної вартісної оцінки екосистемних послуг базується на теорії екологічної ренти і механізмі її вираження – альтернативної вартості з урахуванням ефективності відтворення в економічній та екологічній сферах. Поелементна вартісна оцінка екосистемних послуг заснована на оцінці величини депо-нування вуглекислоти лісовими й природними болотними екологічними системами, сорбційної функції боліт, асиміляційного потенціалу лісових екологічних систем. Представлені результати апробації методики варті-сної оцінки екосистемних послуг Черемського болота у Черемському природному заповіднику. Показано, що Черемське болото забезпечує виконання екосистемних послуг на суму 3696003 грн/рік, а також сорбційну (водоочисну) функцію на суму 11560951 грн/рік та поглинання діоксиду вуглецю на суму 244048 грн/рік.

Масові всихання соснових насаджень, основи лісового фонду Волинського Полісся, засвідчили, що домінуючі в їхній сукупності одноярусні одновікові монокультури не здатні протистояти глобальним змінам клімату на регіональному рівні. Це викликає необхідність переформування чистих сосняків у змішані, які мають вищу біологічну стійкість. У статті оцінюються можливості й перспективи використання одного з корінних супутників сосни – дуба звичайного. Дослідження сучасних характеристик стану популяцій дуба в соснових лісах проведено на базі трьох лісогосподарських підприємств: ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», «Ратнівське ЛМГ», «Старовижівське ЛГ». Встановлено, що у нинішніх популяціях дуба кількісно переважає природна складова, яка здебільшого зосереджена в сосняках старшого віку у вигляді розвиненого підросту. Спостережено пряму залежність кількості і стану підросту дуба від повноти материнського деревостану, відстані до насіннєвих центрів та гігротопу й обернену залежність від кількості підліску та трав’яного покриву. Зроблено висновок про доцільність і перспективність ширшого використання поновлення дуба звичайного в соснових насадженнях.

Since the plus trees are selected based on phenotype, it is necessary to evaluate them in progeny test. The aim of this study is an indication of selecting elite mother trees based on the results from half-sib progeny test trials. As study sites, two Scots pine half-sib progeny tests were selected. During evaluation, the progenies had reached the age of 38 and 40 years, respectively. In both progeny trials, quantitative parameters and qualitative traits of Scots pine half-sib progenies were investigated. Based on these data, complex evaluation of half-sib families was carried out. We concluded that, Scots pine progenies at the age of 38 and 40 years in fresh and moist mixed forests are characterised by acceptable quality, with the survival being 25%–33% per progeny test trial. Based on a complex evaluation of 38- and 40-year-old half-sib progenies of plus trees, we proposed to select 31% of tested plus/mother trees as candidates for elite trees. Further, the list of candidates for elite trees was created with five plus trees from the Volyn region (26% of the total tested from the region) and four plus trees from the Lviv region (40% of the total tested from the region). With age, the share of the best and undesirable trees decreases, while the proportion of intermediate trees increases in both control trees and half-sib progenies. At the age of 38 and 40 years, the proportion of fast-growing offspring was from 0% to 36%, while the declining trend that was observed in previous years was being continued. Thus, due to the declining trend in the proportion of fast-growing offspring observed at the age of 38 and 40 years, we propose to select candidate trees for an elite group not early than after 40 years of test their progenies.