ВступУ сучасному суспільстві ефективно функціонують со-ціальні інститути фізичного виховання, спорту, фізичної рекреації як базові форми організації спеціалізованої ді-яльності людей, пов'язаної з використанням фізичних вправ. У результаті їх різнобічного вивчення, а цей процес триває уже майже два сторіччя, сформувався неосяжний масив інформації щодо різних граней функціонування цих складних соціальних явищ. Закономірним наслідком роз-витку системи знань про означені вище форми соціальної діяльності людей явилось формування відповідних тео-рій (теорії і методики фізичного виховання, теорії спорту, теорії фізичної рекреації). У своєму цілісному сприйнятті вони відповідають на ключове питання, як необхідно орга-нізовувати навчально-виховний, оздоровчо-рекреаційний чи тренувальний процес у рамках тієї чи іншої форми со-ціальної діяльності людей, пов'язаної з використанням фізичних вправ? Стратегічним напрямом у такому підході є дослідження процесуальної складової такої діяльності, а саме умов та закономірностей педагогічного процесу, його змісту, засобів, методик та педагогічних технологій, які використовуються в ньому, принципів його організації, його результатів та багато іншого. Сформульоване уза-гальнення витікає із аналізу базових праць, в яких у роз-горнутій формі представлені ці теорії. Так, наприклад, су-часна теорія фізичного виховання викладена в двохтом-ній колективній праці «Теория и методика физического воспитания» під загальною редакцією Т. Круцевич [8; 9]. У першому томі цієї роботи представлені загальні основи теорії фізичного виховання, описані засоби, методи навчання та розвитку фізичних якостей, форми організації занять, особливості планування, контролю та управління процесом фізичного виховання. У друго-му томі акцентується увага на зв'язку рухової актив-ності і здоров'я, схарактеризовано фізичне виховання дітей дошкільного віку та студентів, дана характерис-тика фізичної підготовки у Збройних силах, фізичного виховання дорослого населення, адаптивного фізич-ного виховання, сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, фітнес-програм та оздоровчого фітнесу. У працях Б. Шияна [35; 36] подано основні поняття тео-рії і методики фізичного виховання, його мету і завдання, засоби, принципи і методи, загальні основи навчання та методики удосконалення фізичних якостей.Загальна характеристика сучасного спорту представ-лена у монографічному дослідженні Л. Матвєєва [14], в якому охарактеризовані зміст, засоби, методи та основні закономірності і принципи підготовки спортсменів, а та-кож показано, що основа теорії спорту ґрунтується на тео-рії змагальної діяльності. У відомій праці В. Платонова [24] розкриті основи сучасної системи підготовки спортсменів високої кваліфікації, показана структура багаторічного процесу, визначені основні підходи до побудови макро-циклів різного рівня, схарактеризовані рухові якості та фі-зична підготовка спортсменів і представлені методики їх розвитку. У дисертаційному досліджені N. d. Bourne [38] показано зв'язок між соціально-економічними змінами, які відбуваються в сус...
Особливості культурно-історичної трансформації поняття "фізична культура" Василь Сутула Мета: виділити умови виникнення терміну "фізична культура" та особливості трансформації поняття "фізична культура" у процесі культурно-історичної еволюції сфери діяльності людей, пов'язаної з використанням фізичних вправ. Матеріал і методи: методи дослідження: аналіз спеціальної літератури, що висвітлює різні аспекти розвитку базових форм соціального прояву фізичної культури. Результати: сформульовано парадигму, яка лежить в основі теорії, що описує розвиток сфери діяльності людей, пов'язаної з використанням фізичних вправ, для назви якої використовується термін "фізична культура". Показано, що термін "фізична культура" увійшов в широку соціальну практику у першій половині 19-го сторіччя. Аналіз змістовної сутності понять "культура" та "фізичний" показав, що словосполучення "фізична культура" може трактуватись як у вузькому, так і в широкому сенсі. У вузькому сенсі воно означає розвиток, виховання, догляд, удосконалення людської тілесності. У широкому сенсі поняття "фізична культура" необхідно трактувати як діяльність людей з використанням фізичних вправ по розвитку, догляданню, вдосконаленню, вихованню тілесної і духовної сутності людини, а також індивідуальні та суспільно значущі результати такої діяльності. Проведений аналіз свідчить також про те, що наприкінці 19-го сторіччя термін "фізична культура" отримав визнання як назва професії. Висновки: одним із базових соціокультурних чинників, який вплинув на виникнення і широке розповсюдження у 19-му сторіччі терміну "фізична культура", було введення в національні освітні системи занять учнів фізичними вправами. У цей період більшість педагогічної спільноти та громадських діячів під фізичною культурою розуміли не тільки заняття фізичними вправи, а й увесь комплекс факторів, які забезпечують нормальний розвиток організму та здоров'я учнів. На початку 20-го сторіччя у національних освітніх системах термін "фізична культура" був поступово витіснений терміном "фізичне виховання". Проведений аналіз показав, що до кінця 19-го сторіччя у провідних країнах Європи та в США у цілому завершився процес інституалізації оздоровчо-виховного напряму в розвитку сфери діяльності людей, пов'язаній з використанням фізичних вправ.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.