У статті здійснено порівняння витрат на обслуговування державного та зовнішнього державного боргу з основними статтями видатків державного бюджету соціального спрямування. Проведений аналіз показав, що у 2018 р. витрати на обслуговування державного боргу становили 11,8% загального обсягу видатків, що становить 71,1% від витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення. Зростання видатків на обслуговування боргових зобов'язань держави поглинає значну частину коштів, яка могла бути спрямована на фінансування соціальної сфери країни, та може стати причиною посилення податкового тиску. Водночас в Україні постійно запроваджуються соціальні проекти, які реалізуються за підтримки іноземних інвесторів, у т. ч. міжнародних фінансових організацій, проте якість їх реалізації незадовільна. Питання оптимізації впливу зовнішнього державного боргу на соціальний розвиток України потребують подальшого моніторингу, забезпечення транспарентності боргового фінансування державних витрат та розроблення дієвих заходів щодо вдосконалення системи державних фінансів для забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Ключові слова: державний борг, зовнішній державний борг, обслуговування державного боргу, показники соціально-економічного розвитку, соціальний захист, соціальний розвиток України.

No abstract

1-4) JEL: F34Панченко В. В. Вплив зовнішнього державного боргу на економічну систему різних країн Метою статті є дослідження впливу зовнішнього державного боргу на функціонування економічної системи різних країн залежно від рівня їх економічного розвитку. Проведено аналіз та узагальнення результатів емпіричних досліджень зарубіжних учених щодо впливу зовнішнього боргу на економічне зростання країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються. Результати аналізу свідчать, що даний вплив має нелінійний характер. Для розвинених країн вимальовується лінійна форма залежності між зовнішнім боргом і зростанням економіки. Для країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою досягнення критичного рівня боргового навантаження призводить до стагнації економіки, у той час як для розвинених країн порогові значення показника носять умовний характер. Розмежування впливу зовнішніх запозичень на економічне зростання за різними групами країн сприятиме побудові більш ефективної боргової та економічної політики. Для найбільш ефективного використання залучених зовнішніх ресурсів у країнах, що розвиваються, необхідне реформування інституційної структури економіки. Це дасть змогу створити сприятливі умови для стимулювання інвестиційної діяльності та зростання економіки. Порівняльний аналіз механізмів залучення фінансових ресурсів показав, що головною перевагою здійснення зовнішніх запозичень є можливість залучення додаткових фінансових ресурсів без відволікання оборотних коштів з реального сектора економіки або через їх брак усередині країни. Ключові слова: зовнішній державний борг, зовнішні запозичення, економічний розвиток, боргове навантаження, державний борг країн ЄС, фінансування дефіциту бюджету, фінансові ресурси.

No abstract