The article is focused on a hypothesis verification: the higher plants, microalgae and cyanobacteria may be used in bioindication of steppe ecosystem restoration dynamics after fires. On the territory of the Askania Nova biosphere reserve (Ukraine) 4 stationary polygons were investigated: SP1 – steppe area which had not been exposed to fire for 20 years preceding our study, as well as areas where single fires occurred in 2001 (SP2), 2005 (SP3), and a site where fires occurred in 2001 and 2004 (SP4). The investigation revealed the dynamics of height and projected area of the higher vegetation according to seasons during two years (2010 and 2011), as well as abundance and biomass of microalgae and cyanoprokaryotes in the soil layer by the layer of the depth to 15 cm. It was found that the effects of pyrogenic load remain evident for several years after the fires, manifesting in decrease of the height and projected area of herbage, the number and biomass of algae and cyanobacteria in the soil, especially to the depth of 5 cm. Multivariate general linear models were used to test the significance of the dependence of quantitative characteristics of vegetation, microalgae, and cyanoprokaryotes on environmental predictors (season, year, soil layer, and fire). In the model, 75.2% of the grass height variability and 91.6% of the grass projected area variability could be explained by the predictors under consideration. In the series SP1 → SP2 → SP3 → SP4 the grass height and projected area decreased. The differences in the projected area of the grass stand were most evident in spring. The model explained 89.1% of the variation in abundance and 91.6% of the variation in biomass of Bacillariophyceae. The abundance of Bacillariophyceae was greater in the upper soil layer than in the lower layer and decreased with depth. The abundance of this group of algae decreased in the series SP1 → SP2 → SP3 → SP4 at depths of 0–5 and 5–10 cm. Changes in abundances of Chlorophyta, Streptophyta, Heterokontophyta (Xanthophyceae and Eustigmatophyceae) equaling 47.6% could also be explained by the model. The abundance of this group of algae was greatest in the upper soil layer. In the upper soil layer, the maximum abundance of Chlorophyta, Streptophyta, and Heterokontophyta (Xanthophyceae and Eustigmatophyceae) was recorded for Polygon SP1 and the minimum for Polygon SP3. Within the model, 48.0% of the variation in biomass of Chlorophyta, Streptophyta, and Heterokontophyta (Xanthophyceae and Eustigmatophyceae) was explained by the environmental predictors. The biomass trend was coherent with the population trend. A special feature was that there was a significant increase in biomass at 10–15 cm depth at Polygon SP3 compared to other polygons at this depth. The model was able to explain 61.8% of the variation in abundance and 66.7% of the variation in cyanobacteria biomass. The highest abundance of cyanobacteria was found in the upper soil layer of polygon SP1. Somewhat lower numbers of cyanobacteria were at polygons SP2 and SP4, and the lowest were found in the upper soil layer at polygon SP3. In turn, the highest number of cyanobacteria was found particularly at this polygon in the 5–10 cm layer. The biomass in the 0–5 cm layer was coherent with the abundance pattern of this group. The research results confirmed that the quantitative characteristics of the higher vegetation (height and projected area) as well as of microalgae and cyanobacteria (abundance and biomass) may be used in bioindication of the dynamics of post-pyrogenic processes in steppe ecosystems.

The study of the processes of restoration of species richness and productivity of steppe ecosystems after fires is an urgent problem that affects not only the conservation of biodiversity but also the maintenance of pasture resources. This article presents the results of a study of post-pyrogenic effects in steppe ecosystems, taking into account changes in the species composition of cyanoprokaryotes and algae that are art of the biological soil crust, which performs ecologically important functions in xerophytic ecosystems. The investigations were carried out in virgin and postpyrogenic steppe ecosystems of the "Troitsk Clough" reserve (Zaporizhia region, Ukraine). For three years, the dynamics of the projective cover and the height of the vegetation cover in virgin areas of herbs-fescue-feather-grass and fescue-feather-grass steppes was studied as well as within two ecosystems of post-pyrogenic development after fires that occurred in the spring and winter periods. We discovered that restoration of the herbs-fescue-feather-grass and fescue-feather-grass steppes after fires occurs at different rates. The cause of the slow restoration of vegetation cover can be its severe damage by fire at the beginning of the vegetation season and the development of erosion processes. The number of species of cyanoprokaryotes and algae in the biological soil crust of virgin and post-pyrogenic ecosystems is not significantly different. It varies from 35 to 49 species. The greatest diversity is noted for Cyanoprokaryota. Chlorophyta is in the second place. Among the dominants, the filamentous forms of Cyanoprokaryota prevail. Nostoc edaphicum was noted as a nitrogen fixing representative. The similarity of the species lists of cyanoprokaryotes and algae of post-pyrogenic and virgin ecosystems, according to the calculated Jaccard coefficient, varies from 49.1% to 55.3%. This indicates a strong specificity of the composition of cyanoprokaryotes and algae in post-pyrogenic biological soil crusts. Changes in their composition reflect different stages of post-pyrogenic succession. In the first year after a fire, there is a slight increase in species richness, which is a consequence of the favorable effect of increasing the amount of mineral substances in the soil after the organic matter has burned out. The "pioneer" group includes: Phormidium autumnale, Ph. dimorphum, Ph. retzii, Ph. (Leptolyngbya) henningsii, Luticola mutica, Hantzschia amphioxys. Gradually this effect is leveled and the species richness of cyanoprokaryotes and algae is stabilized at a level peculiar for this type of ecosystem.

Уточнено сутність та особливості використання диджиталізації підприємства, як його конкурентної переваги, визначено роль диджиталізації у конкурентній боротьбі, окреслено передумови, можливості, виклики та проблеми диджиталізації, обґрунтовано завдання й заходи щодо диджиталізації підприємств на основі сучасних цифрових технологій, що передбачає трансформацію інструментів, технологій, методів, моделей управління підприємством та бізнесом, переорієнтацію цінностей і пріоритетів функціонування підприємств в умовах загострення конкуренції й поглиблення глобалізаційних та інтеграційних бізнесових процесів. Ключові слова: диджиталізація, конкурентна перевага, підприємства, цифрові технології, нові моделі управління. Постановка проблеми. Сучасні реалії функціонування підприємств дедалі частіше спонукають їх, до переходу на принципово новий рівень менеджменту та організації бізнесових процесів. Нині, в умовах загострення конкурентної боротьби традиційні методи господарювання, вже не можуть гарантувати успішного розвитку підприємствам, а часом не спроможні навіть забезпечити їх діяльність на вже досягнутому рівні. Це зумовлює підприємства, для збереження їх конкурентного статусу наслідувати світові тенденції здійснення бізнесової діяльності. У цьому контексті, диджиталізація, за свідченням світового досвіду вважається конкурентною перевагою та дієвим інструментом щодо переорієнтації управлінської та бізнесової діяльності для підвищення прибутковості та забезпечення високої конкурентоспроможності на основі широкомасштабного використання перспективних цифрових технологій і побудови комунікаційних ланцюгів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні диджиталізація є предметом професійного, ділового та комерційного інтересу менеджменту підприємств, але вона ще не глибоко опрацьована вітчизняними вченими. Різні аспекти використання диджиталізації підприємствами знаходимо у наукових розробках таких вчених: Боннет Д., Гусєва О., Легомінова С., МакАфі А., Ману А., Ніл Д., Уейд М., Уестерман Г., Хаузер С. Водночас слід відмітити недостатність висвітлення цієї проблематики у вітчизняній науковій літературі, що зумовлює необхідність подальших досліджень. Метою статті є уточнення сутності та особливостей використання диджиталізації підприємства, як його конкурентної переваги, визначення ролі диджиталізації у конкурентній боротьбі, окреслення передумов, можливостей, викликів та проблем диджиталізації, обґрунтовання завдань й заходів щодо диджиталізації підприємств на основі сучасних цифрових технологій, що передбачає трансформацію інструментів, технологій, методів, моделей управління підприємством та бізнесом, переорієнтацію цінностей і пріоритетів функціонування підприємств в умовах загострення конкуренції й поглиблення глобалізаційних та інтеграційних бізнесових процесів. Виклад основного матеріалу дослідження. Дефініція "digitalˮ походить від латинського "digitālisˮ − цифри [13]. Відповідно, термін "диджиталізаціяˮ походить від

No abstract

No abstract