ObjectiveThis study examines the prevalence and predictors of mental health issues, specifically anxiety, depression, and stress, among Ukrainians during the military conflict with Russia.MethodA cross-sectional correlational study was conducted six months after the beginning of the conflict. Sociodemographic factors, traumatic experiences, anxiety, depression, and stress were assessed. The study included 706 participants, both men and women, from different age groups and living in various regions of Ukraine. The data were collected from August till October 2022.ResultsThe study found that a large portion of the Ukrainian population shows increased levels of anxiety, depression, and stress due to the war. Women were found to be more vulnerable to mental health issues than men, and younger people were found to be more resilient. Worsened financial and employment statuses predicted increased anxiety. Ukrainians who fled the conflict to other countries exhibited higher levels of anxiety, depression, and stress. Direct exposure to trauma predicted increased anxiety and depression, while war-related exposure to “other stressful events” predicted increased acute stress levels.ConclusionThe findings of this study highlight the importance of addressing the mental health needs of Ukrainians affected by the ongoing conflict. Interventions and support should be tailored to address the specific needs of different groups, particularly women, younger individuals, and those with worsened financial and employment statuses.

The article reveals the concept of coping behavior, its features, and its main functions in the life of a person. It is presented as a special type of social behavior that ensures the preservation of the mental health and well-being of the individual and helps to cope with stressful events and difficult life situations with the help of conscious actions. The main ways of coping behavior are characterized. It is emphasized that an important factor in the formation of coping behavior is the adaptive potential of the individual, namely the level of its hardiness. It is emphasized that it is the hardiness of the individual that is the leading factor in the effective life of the individual, which provides the ability to productively overcome difficulties, using constructive behavioral strategies, to cope with difficult life situations and psychological stress. It helps to minimize the negative consequences, turning them into new opportunities for one's development, and most importantly, to maintain harmonious communication with the environment. The article also presents the results of a study of the features of the relationship between hardiness and the coping behavior of an individual. Among the features of the manifestation of methods of coping behavior in the subjects, a high level was found among such indicators as self-control, flight avoidance, and positive reassessment. The study established a relationship between coping behavior and personality resilience. In particular, the presence of a direct statistically significant correlation of medium strength (r=0.390, sig=0.012) between the "Problem Solving Planning" strategy and hardiness was revealed; the presence of a direct statistically significant relationship of average-strength (r=0.388, sig=0.013) between the "Self-control" strategy and hardiness; the presence of a direct statistically significant relationship of medium strength (r=0.463, sig=0.000) between the "Taking responsibility" strategy and hardiness; the presence of an inverse statistically significant relationship of average-strength (r=-0.429, sig=0.000) between the "Escape-avoidance" strategy and hardiness. Peculiarities of expressiveness of ways of coping behavior in the subjects with high and low hardiness were determined. Thus, a group of people with a high level of hardiness is characterized by the manifestation of constructive skills to resist difficulties, energy, and the ability to defend their interests, minimize their anxiety and positively reassess the current situation. At the same time, individuals with low levels of hardiness are more inclined to be attracted by the support of others than to solve problems on their own, they tend to use an escape-avoidance strategy, often distance themselves, and show low self-control and low ability to solve problems.

У статті проаналізовано результати дослідження щодо виявленого взаємозв’язку між рівнем психічної напруженості та обставинами, у яких опинились українці через війну та здоров’ям. Мета статті. Встановлення взаємозв’язку між психічною напруженістю та обставинами у яких українці опинились через війну, а також станом здоров’я. Висновки. Зокрема виявлено прямий слабкий статистично значущий зв’язок між рівнем психічної напруженості та обставинами, у яких опинились українці через війну. Тобто, виявлено прямий статистично значущий зв’язок середньої сили між рівнем психічної напруженості та: виїздом за кордон; наявністю близьких людей, які знаходяться в місті, де ведуться активні бойові дії; наявністю близьких людей, які беруть участь у бойових діях; сприйняттям особистістю подій як травмуючого досвіду; відчуттям страху через війну. Серед результатів дослідження представлено наявність непрямого статистично значущого зв’язку середньої сили між рівнем психічної напруженості та вірою у перемогу України. Віра у перемогу з одного боку виступає психологічним захистом, який мінімізує психічну напругу, а з іншого постає певним психотерапевтичним стимулом, який надає не лише точну опори, а й дозволяє проектувати найсприятливіші сценарії розвитку подій. Віра у перемогу постає конструктивною стратегією копінг-поведінки, яка забезпечує розвиток позитивних психологічних установок, які оптимізують внутрішній психологічний стан. У статті також продемонстровано наявність взаємозв’язку між рівнем психічної напруженості та станом здоров’я українців через війну. Зокрема, було встановлено прямий статистично значущий зв’язок середньої сили між рівнем психічної напруженості та частотою головної болі, кількістю запаморочень, розладами травної системи та проблемами з апетитом, а також випадінням волосся, проблемами з пам’яттю, швидкою втомлюваністю, проблемами зі сном та дратівливістю.Важливим механізмом зниження психічної напруги українців є надання психологічної допомоги, яка зможе допомогти особистості змінити ставлення до воєнної травматизації, зокрема сприятиме посттравматичному зростанню. Важливою умовою такого переосмислення є пошук нових способів взаємодії з оточенням, відновлення здатності до сенсотворення, пошуки нових смислів та ціннісно-смислових періорієнтацій, нового рефлексивного та відповідального життєтворення.

The article lights up the professional training of future psychologists in higher education institutions of Ukraine and considers the specifics of the professional training of future psychologists. Future specialists professional training in psychology is considered one of the key problems of the theory, science and practice of psychology. The article reviews the main areas of work of a psychologist in the education system. We noted various criteria for personal self-realization of future psychologists. The article shows the theoretical foundations of the structure of the psychologist's professional personality for work with adolescent children. The use of modern pedagogical technologies during the professional training of future psychologists is currently expedient in the informational educational space. The article shows that the desire to quickly win the status of an adult, to achieve independence, is characteristic of adolescence, and the peculiarities of psychological and pedagogical conditions and the organization of the educational process of training practical psychologists in the information space are also considered. During the analysis of scientific works and consideration of trends in the development of education, the article revealed contradictions characteristic of the system of higher psychological education.

Представлено основні результати завершених у 2022 р. двох прикладних наукових досліджень, які виконувалися молодими вченими наукових установ НАПН України. Дослідження здійснювалися за результатами конкурсного відбору в січні 2022 р. з метою підтримки та активізації наукової діяльності молодих вчених НАПН України, сприяння розвитку їх професійних якостей і творчого потенціалу. Здобуті молодими вченими академії результати досліджень спрямовані на науково-методичне забезпечення психологічного супроводу системи освіти, зокрема у кризових умовах воєнного стану в країні, з урахуванням завдань для освітньої та наукової сфер, пов’язаних з повоєнним відновленням та інтеграцією до Європейського дослідницького простору. Наукові результати проведених досліджень упроваджено у закладах освіти різних рівнів, а також в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.