Метою написання статті є дослідження поняття авторського права, його ролі, функцій в об'єктах інтелектуальної власності за сучасних умов, а також обґрунтування поглядів і теоретичних підходів, які б могли покращити ситуацію. Розроблено визначення практичних аспектів щодо їх реалізації та запобігання порушень. Проведено порівняння регулювання авторського права в Україні та на прикладі провідних країн світу на основі законодавчих баз, а також накладання матеріальних санкцій (пені) за порушення авторства обʼєкта авторського права.Вирішення поставлених завдань здійснювалось за допомогою використання таких методів, як аналіз та узагальнення наукової, науково-популярної літератури щодо визначення авторства, дослідження наявних методів, аналіз важелів регулювання на законодавчому рівні, а також можливих шляхів розв'язання цієї проблеми. Проводився ретельний збір інформації та емпіричної складової цієї теми у вітчизняній та світовій практиці.Для регулювання ситуації із авторством у науково-дослідних роботах варто ретельно перевіряти унікальність робіт, патентувати та ліцензувати вироби. Крім того, варто вдосконалювати законодавчу базу задля попередження та уникнення незаконного авторства, а також переглянути чинні законодавчі акти, що регулюють авторство. На прикладі ситуації провідних країн Європейського Союзу з авторським правом привернута особлива увага стягненню пені за порушення авторства в будь-якому своєму прояві.Авторське право має свою законодавчу автономію на державному рівні та є окремим правовим інститутом. Захист авторських прав впливає не лише на майнові втрати конкретних суб'єктів права інтелектуальної власності, а й на економічний, духовний та інтелектуальний розвиток країни в цілому. Авторське право забезпечує умови для творчої діяльності, закріпляє за автором права, захищає інтереси автора, оскільки інформація стає товаром. У такій ситуації проблема охорони авторського права є важливим елементом законодавчих рамок, які забезпечують правовий захист та підтримку конкурентоспроможності на ринку масової інформації.Ключові слова: авторське право, методи впровадження авторського права, функції авторського права, причини порушення авторських прав, автономія авторського права.

No abstract

Ця стаття присвячена визначенню сутності та юридичного змісту інформаційного правопорушення як особли­вого виду адміністративно караного діяння. Автор аналізує наукові позиції різних дослідників щодо визначення поняття інформаційного правопорушення та доходить висновку про тотожність понять «адміністративне інфор­маційне правопорушення», «правопорушення в інформаційній сфері», «правопорушення у сфері обігу інформа­ції», «інформаційний делікт». Способом урегулювання інформаційних правовідносин є забезпечення належного правового захисту інфор­мації як предмета правовідносин. Відповідно, проявом такого захисту є застосування заходів адміністративної відповідальності за вчинення так званого інформаційного правопорушення - порушення визначеного законом порядку використання, зберігання, отримання й обігу інформації, за вчинення якого передбачено застосування заходів адміністративної відповідальності. Для забезпечення невідворотності та справедливості адміністративної відповідальності за вчинення інформа­ційних правопорушень автор пропонує: визначитися з поняттям адміністративної відповідальності та поняттям інформаційного адміністративного правопорушення; вказати, які протиправні дії складають інформаційний адміністративний проступок; визнати юридичних осіб та неповнолітніх суб’єктом відповідного правопорушення; систематично вносити зміни й доповнення до КУпАП, де визначати склади нових протиправних діянь, що пося­гають на встановлений порядок обігу інформації та її носіїв; у межах КУпАП за вчинення інформаційних адміні­стративних правопорушень визначити стягнення, співрозмірні розміру завданої шкоди, в тому числі й моральної. Автор не поділяє позиції окремих дослідників про необхідність виділення інформаційних адміністративних правопорушень у самостійну главу Кодексу України про адміністративні правопорушення.

No abstract