Для гасіння легкозаймистих рідин запропоновано використовувати бінарні шари гранульоване піноскло + інший легкий пористий матеріал. Гранульоване піноскло виконує функцію матеріалу, що забезпечує плавучість бінарної системи. В якості матеріалів, які забезпечують переважно ізолюючі властивості бінарної вогнегасної системи обрано спучені перліт і вермикуліт. Експериментально визначені насипна густина легких порістих матеріалів, їх плавучість та вологоутримання. Встановлено, що низька плавучесть спучених перлиту та вермікуліту не дозволяє їх беспосередне використання без попередньго нанесення шару подрібненого піноскла для гасіння бензину. Наведено експериментальні дані, яки отримані гравіметричним методом з масових швидкостей вигоряння та умов загасання бензину на поверхню якого нанесено бінарний вогнегасний шар із сухих та змочених обрних пористих матерілів. Встановлено, що масова швидкість вигоряння бензину за товщини шару піноскла 0, 2 і 4 cм складала відповідно 9,2 г/(м2•с), 6,0 г/(м2•с) і 2,7 г/(м2•с). В разі використання сухих спучених перлиту та вермікуліту, яки нанесено на базовий щар піноскла висотою 4 см масові швидкості вигоряння бензину зменьшуется в 2-4 рази по зрівнянню з такими самими шарами піноскла. Загальна вогнегасна висота шару сухих перліту та вермикуліту, що нанесені на базовий шар піноскла висотою 4 см складає 2 см. Для гасіння бензину тільки сухим піносклом потрібен шар піноскла 6 см нанесенний на базовий шар. Вразі використання змочених матеріалів з максимальниь влагоутриманням яки нанесені на базовий шар піноскла гасіння бензину досягається за товщиною шару змоченого піноскла 3 см, а перліту та вермікуліту 1 см. Вогнегасні властивості перліту та вермікуліту в разі їх нанесення на базовий шар подрібненого піноскла перевищують відповідну характеристику піноскла. Змочування піноскла, спучених перліту та вермикуліту та вермікуліту призводе до збільшення вогнегасних властивостей легких пористих матеріалів

Досліджено вплив дисперсних порошків на гасіння легкозаймистих рідин за допомогою використання бінарних шарів легких пористих матеріалів. Обґрунтовано вибір гранульованого піноскла в якості матеріалу нижнього шару бінарної системи. Для верхнього шару, який виявляє підвищені ізолюючі властивості обрано спучені перліт та вермікуліт. Запропоновано наносити на верхній шар бінарної вогнегасної системи порошків: піску, меленого тальку, пустотілих скляних мікросфер. Також досліджено використання наступних легкоплавких порошків кристалогідратів середньої ступені дисперсності: сульфату алюмінію, ацетату натрію, гідрофосфату натрію, натрій-калій винокислого, сульфату цинку та тіосульфату натрію. При цьому зменшується об’єм порожнин цього шару, що призведе до підвищення ізолюючих властивостей вогнегасної системи. Для обраних матеріалів вогнегасної системи визначені: насипна щільність, плавучість, вологоутримання та здатності до заповнення порожнин шару матеріалу, що лежить нижче. Найбільшу плавучість і найменшу насипну щільність бінарної вогнегасної системи забезпечує використання в якості нижнього шару подрібненого піноскла. Найбільше вологоутримання і найменшу здатність до просипання порошків крізь верхній шар вогнегасної системи забезпечує використання спученого перліту з розміром гранул 1,2±0,2 мм і пластинчастого вермикуліту з розміром пластинок 2×2,5 і 2×5 мм. На основі дослідження впливу дрібнодисперсних порошків легкоплавких кристалогідратів на вогнегасні характеристики бінарних шарів легких пористих матеріалів встановлено, що найкращі результати забезпечують застосування кристалогідратів ацетату натрію (1,5 кг/м2), гідрофосфату натрію (0,12 кг/м2) і сульфату цинку (1,3 кг/м2). З останніх найбільш ефективним є кристалогідрат гідрофосфату натрію.

Встановлено суттєве підвищення вогнегасних властивостей бінарних шарів легких сипких матеріалів у разі введення до складу засобу гасіння кристалогідратів. Введення кристалогідратів було запропоновано для підвищення охолоджуючої здатності, ізолюючої, флегматизуючої та інгібуючої дії вогнегасного засобу на основі сипких матеріалів. Для забезпечення підвищення ізолюючої дії було обґрунтовано вибір кристалогідратів з малими температурами плавлення. Це дозволило забезпечити плавлення кристалогідрату та заповнення порожнин між гранулами сипких матеріалів. Для забезпечення підвищення інгібуючої дії обрано кристалогідрати, які мають у своєму складі іони-інгібітори. Запропоновано три шляхи введення кристалогідратів до складу вогнегасної системи: насипання кристалогідрату в порошкоподібному стані на верхній шар бінарної вогнегасної системи на основі сипких матеріалів; його введення шляхом просочення сипкого матеріалу насиченим водним розчином кристалогідрату та покриття сипкого матеріалу тонким шаром кристалічного кристалогідрату. В якості нижнього шару, який забезпечує плавучість системи, використано подрібнене піноскло. В якості верхнього шару з підвищеними ізолюючими властивостями обґрунтовано використання спученого перліту з розміром гранул 1,2±0,2 мм і пластинчатого вермикуліту з розміром пластинок 1×2 і 2×5 мм. На основі експериментальних досліджень впливу низки кристалогідратів на вогнегасні характеристики бінарних шарів легких пористих матеріалів встановлено, що у найбільшій ступені вогнегасні властивості підвішують змочений насиченим розчином гідрофосфату натрію перліт (0,35 см) та змочені цим же розчином вермикуліти (0,3 см та 0,5 см відповідно). Аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, що основний внесок у підвищення вогнегасних характеристик за рахунок введення кристалогідрату Na2HPO4·12H2O в двошарову вогнегасну систему обумовлений інгібуванням процесу горіння бензину.